Тримайте повноваження, гроші знайдемо

УКРАЇНСЬКИЙ КРИЗОВИЙ МЕДІА-ЦЕНТР
в межах програми USAID DOBRE
(Децентралізація приносить кращі результати та ефективність)

ТРИМАЙТЕ ПОВНОВАЖЕННЯ,
ГРОШІ ЗНАЙДЕМО

З ЧИМ ЖИТИМУТЬ ГРОМАДИ В 2017 РОЦІ

Децентралізація – одна із ключових реформ в Україні. До 159 громад першої хвилі у 2016 приєдналися ще 207, а на кінець 2017 року їх кількість може зрости до півтисячі. А це екватор – половина від усіх громад, передбачених перспективними планами. І вони, піонери децентралізації, мають бути тими, хто переконає своїх сусідів, що разом легше, що разом вигідніше. Однак жорстка економія уряду вкупі із перерозподілом повноважень, бажання народних депутатів виділяти кошти в ручному режимі, неспроможність громад ефективно використовувати ресурс сповільнити децентралізацію. Навіть представники громад першої хвилі після передноворічного голосування у парламенті сіли за власні бюджети, аби зрозуміти – за що жити.

Повноважень мало не буває

Утримання шкіл, оплата в медичних закладів комунальних послуг та енергоносіїв, пільговий проїзд в 2017 році переклали на місцеві бюджети. Містам додатково дали ще й утримання професійно-технічних училищ. Такі наслідки прийнятих в кінці 2016 року змін до Бюджетного Кодексу. Суттєва зміна умов стала несподіваною в першу чергу для об'єднаних громад, які в попередні два роки зосередилися на розвиткові місцевої інфраструктури і таким чином, виходить, збільшили видаткові частини власних бюджетів.

Сергій Марченко

заступник міністра фінансів України

По надходженню до бюджету ми бачимо, що здебільшого в нас проблем з ОТГ немає. Є певне невистачання ресурсу, особливо по делегованим повноваженням. Мережа, яка була створена у часи до незалежності, немає потреби її утримувати. Але це люди, робочі місця, будівлі. Ми свідомі того, що тут не може бути швидкого переходу. Тому ми надавали додаткові кошти, щоб частково знівелювати ці проблеми.

Профільне міністерство подає бюджетний запит на Мінфін. Вони виходять зі своїх потреб та подають наприклад на 100 мільярдів. Їм нараховують 44 мільярди, розводять руками – «не дофінансували». У то же час були випадки, коли міністр освіти пропонує збільшити зарплати вчителям на 20%. Міністр фінансів каже, що на це немає ресурсу. Але зарплата збільшується відповідним нормативним актом. Фінансування немає. Орган місцевого самоврядування на 20% урізає фінансування ЖКХ, благоустрою, водопостачання, водовідведення – все, що означає якість життя у наших містах. Громадяни незадоволені.

Олександр Слобожан

виконавчий директор Асоціації міст України

Олександр Слобожан

виконавчий директор Асоціації міст України

Є певні повноваження, які неприродні для місцевого самоврядування. Передали повноваження щодо пільгових перевезень. На державному рівні встановлені ці пільги, ми не можемо на це вплинути. Треба або змінювати систему через парламент, або скорочувати кількість пільговиків, або обсяг їх надання, або закріплювати повноваження за органами місцевого самоврядування в залежності від їхнього ресурсу.

Як спланувати власний бюджет

Об'єднані громади в першому кварталі 2017 року змушені були переглянути власні бюджети. Утримання шкіл, лікарень, пільговий проїзд в транспорті – це не малі витрати, які перекрили в основному за рахунок бюджету розвитку. Представники місцевого самоврядування закидають урядові, що планувати бюджети і власний розвиток було б значно простіше, якби правила міняли не щороку. І часто це робиться під тиском народних депутатів, які хочуть отримати можливість за державний кошт підвищувати в регіонах власну популярність. На чергових виборах пригодиться. Міністерство фінансів цьому може протиставити тільки одне – чітке бюджетне планування і зрозумілу формулу, за якою регіонам виділяються кошти.

Олександр Слобожан

виконавчий директор Асоціації міст України

Міністерствам освіти, охорони здоров'я та соцполітики треба виконати пункт 10 прикінцевих та перехідних положень бюджетного кодексу і подати Мінфіну оновлені соцстандарти та фінансові нормативи бюджетного забезпечення по кожній з галузей. Якщо цього не зробити, то ми знову зариємося у цих глобальних речах. Кожен громадянин має знати, скільки у нас послуг у сфері освіти, яка вартість кожної послуги, яку частину фінансує держава, яку муніципалітет, а яку батьки. Без чітких соціальних стандартів по кожній галузі делегованих повноважень і прив'язаних до них нормативів бюджетного забезпечення, буде футбол: ми просимо 100 мільярдів, Мінфін дає 40 мільярдів, сходимося на 55.

Ми плануємо запустити трирічні основні напрямки бюджетної політики і трирічне бюджетування. Ми збираємо з міністерств їхні побажання щодо політик на 3 роки. Це змусить всіх, хто захоче змінити політику в одну ніч, рахуватися з тим, що вже є документ, який певним чином обмежує ці речі. Ми не зацікавлені, щоб можна було одним рішенням змінити бюджетні показники. Ми хочемо досягти прогнозованість в системі, коли ми можемо розподілити наші економічні можливості за пріоритетами.

Сергій Марченко

виконавчий директор Асоціації міст України

Гроші із спецфонду

Одним із ефективних інструментів розвитку громад, окрім власних коштів є Державний фонд регіонального розвитку та субвенція на розвиток інфраструктури. Однак в 2017 році об'єднані громади, кількість яких зросла із 159 до 366, гарантовано отримають із державного бюджету лише півтора мільярди гривень. 1 мільярд – в рамках Держфонду, 500 мільйонів як інфраструктурну субвенцію. Якщо ж державі вдасться наповнити бюджет за рахунок конфіскації, то на проекти із спецфонду додадково виділять 2,5 мільярди, на інфраструктуру – 1 мільярд гривень. Натомість народні депутати добилися, аби в бюджеті на соціально-економічний розвиток регіонів виділили 1,5 мільярди гривень. Ці гроші не будуть розподілятися за формулою чи на проекти, які перемогли на конкурсі. Старий, добрий ручний розподіл – в кого з депутатів більше впливу, той і отримає від уряду більше на свій регіон.

Сергій Марченко

заступник міністра фінансів України

ДФРР складається з загального та спеціального фондів: це була політика збалансування бюджету, бо в нас не було можливості за рахунок бюджету повністю профінансувати всі ці потреби. Тому були закладені кошти у спецфонд за рахунок спецконфіскату, що знайшло своє відображення у ДФРР, програмах оброни та агропромислового комплексу. Ми диверсифікували ризики і не закладали як в минулих роках тільки на оборону ці кошти. Також це ж чинник, щоб лобісти з різних галузей штовхали спецконфіскат.

Щоб реформи були безповоротними, треба щоб створені громади абсолютно точно були по цю сторону барикад. Щоб вони були пропагандистами на місцях не тільки результатів, але й сприйнятті людьми цих реформ. Депутати, члени виконкому, той актив, який підтримував прагнення до об'єднання, вони дотримуються правил гри та зобов'язань, у тому числі, які брала на себе держава. Якщо народні депутати впевнені в тому, що ці півтора мільярда від конфіскату будуть, то хай заберуть собі гроші від конфіскації, а з загального фонду гарантують як реальну субвенцію на розвиток інфраструктури.

Олександр Рябоконь

Пирятинський міський голова

Яніна Казюк

координатор фінансової децентралізації Центрального офісу реформ

За 2016 рік із плану в 7,7 мільярда отримали біля 160 тисяч. У цьому році із 12 мільярдів планових за рахунок конфіскату, за 2 місяці надійшло аж 5 тисяч. Варто подумати про реальність джерела і той фінансовий ресурс, який отримують громади, регіони у своїх бюджетах.

По спецконфіскату: як сказав Прем'єр-міністр, якщо не буде спецфонду, ці кошти компенсують за рахунок загального фонду. Уряд знайде джерела щоб профінансувати усі зобов'язання.

Сергій Марченко

заступник міністра фінансів України

Олександр Рябоконь

Пирятинський міський голова

Чіткий індикатор відношення до ОТГ є і на місцевому рівні. Це той самий відбір програм по ДФРР. Раніше нас просили зняти кілька програм, бо одна явно фаворит, ви по ній переможете. Але хотілося відрити доступ до цього ресурсу і іншим. Зараз у багатьох порубані усі проекти. Сказали, у вас не буде, бо це політичне рішення, треба доступ до ресурсів мати й іншим громадам, у тому числі необ'єднаним. І соцеконом отримують в переважній більшості необ'єднані громади. Їм зараз реально важко. Але де тоді той кнут і пряник? Де стимул до об'єднання? Я не об'єднаюся, але гарантую народному депутату рейтинг та результат на наступних виборах, тільки дай мені гроші.

Чи є внутрішній резерв?

Просити, але нічого не робити для власної спроможності – це не децентралізація. Так, це проблеми росту, коли громади тільки вчаться використовувати отриманий ресурс. Але оскільки часу на помилки, їх повторення і подальші висновки немає, то наявний ресурс потрібно використовувати максимально ефективно. І в цьому питанні є в кого повчитися – зараз майже кожна четверта об'єднана громада не потребує дотацій з державного бюджету. Хоча раніше збитковими були майже 97% місцевих бюджетів.

Олександр Солонтай

експерт Інституту політичної освіти

Найбільший негатив – представники громади, як інколи і самі мери, абсолютно не розуміють слово «стратегія». Поняття вкласти гроші в щось таке, що завтра принесе громаді грошей – це незрозуміло. Це, фактично, бюджети проїдання. Це – біч та найбільша проблема, з якою варто працювати. Можна вічно асфальтувати дороги, фарбувати, ремонтувати, неефективно використовувати ці кошти, а без того, щоб вкладати гроші в розвиток, ми тільки корупцію долаємо, послуги наближуємо, але ефективність використання коштів не підвищуємо.

У нас є проблема з ефективним використанням коштів місцевих бюджетів. Свідченням цього є гроші, які залишилися на казначейських рахунках, які не використані органами місцевого самоврядування. Наше міністерство спільно з партнерами міжнародної технічної допомоги проводить роз'яснювальну роботу, націлену на те, як правильно та ефективно використовувати той фінансовий ресурс, який на сьогодні є. ОТГ в нас тільки вчаться жити у цих правилах, навчаються на помилках.

Сергій Шаршов

директор Департаменту місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіонбуду

Олександр Рябоконь

Пирятинський міський голова

Ми на місцях розуміли, що ми йдемо на реформи, розуміли, що складнощі будуть. Ми робили апробацію недорахованих моментів, ми це пройшли та пишаємося тим, що пройшли цей шлях і готові поділитися з іншими. Навіщо розпилять кошти, якщо є апробований закон про міжмуніципальне співробітництво, який дає можливість об'єднати зусилля і потужно створити структури, які б задовольнили потреби багатьох сусідніх громад. Це шлях до оптимального об'єднання, тяготіння територій, громад один до одного.

У 2015 все було добре ‑ є невикористаний ресурс безхазяйне майно. Настали погані часи, в нас з'явився і порядок по обліку безхазяйного майна, і юридичні відділи почали вибивати. Місцева рада приймає положення, майно ставиться на облік, йде перевірка і провадження через суд, яке публікується. Якщо власник не знайшовся, ми стягуємо майно, БТІ реєструє право власності за громадою. Потім ми або відчужуємо або здаємо в оренду.

Олександр Слобожан

виконавчий директор Асоціації міст України

Яніна Казюк

координатор фінансової децентралізації Центрального офісу реформ

В цілому по Україні видатки розвитку складають 15% фін ресурсу місцевих бюджетів. В ОТГ цей показник значно більший. 25%, 30% і навіть більше в окремих ОТГ. У тому числі за рахунок інфраструктурної субвенції у розмірі 1 мільярду в минулому році, який громади змогли на 95% використати і спрямувати на розвиткові інфраструктурні об'єкти. 2 тисяч проекті ОТГ змогли реалізувати на місцях. Це говорить про спроможність громад щодо реалізації та спрямування своїх фінансових ресурсів не тільки на поточні видатки, утримання культурно-соціальну сферу, на проїдання, а і на інвестиції, розвиток територій, а це є їхній подальший розвиток.

Децентралізація – реформа глобальна. Міняється ціла система і всі, хто був її складовою чинять опір. Відкрито агітують проти, чинять саботаж за спиною. Але міський голова Пирятина Олександр Рябоконь дав добру пораду як реагувати на подібні історії: «Не треба ображатися на людей, які вірять популістам. Треба робити свої справи так, щоб повірили вам. Найбільша поразка для реформи – якщо нас накриє популізм».