Як громади і місцевий бізнес в Україні та за кордоном адаптуються до умов карантину? Як подолати наслідки карантину та як сьогодні місцева влада може допомогти бізнесу вижити?
Про це та багато іншого говорили під час міжнародної онлайн-конференції "Відновлення місцевої економіки", яка відбулася 28 квітня.
Про це та багато іншого говорили під час міжнародної онлайн-конференції "Відновлення місцевої економіки", яка відбулася 28 квітня.
Конференцію організувала Програма Агентства США з міжнародного розвитку USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) за сприяння європейського відділення Міжнародної Асоціації менеджерів міст ICMA Europe, польської Фундації розвитку місцевої демократії, Програми "U-LEAD з Європою" та шведсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" SKL International.
Урядові ініціативи для подолання соціально-економічних наслідків пандемії
Уряд оприлюднив критеріальний план виходу з карантину, який складається з п'яти етапів. План залежить від динаміки захворюваності, тому може змінюватися в залежності від цього фактору.
“
Ми розуміємо, що карантинні заходи дуже важкі для економіки - і в першу чергу для малого і середнього бізнесу, в якого недостатньо запасу фінансової міцності. Тому основні заходи зараз направлені на малий та середній бізнес. Зокрема, було прийнято ряд антикризових законів. По-перше, запроваджено деякі податкові та регуляторні спрощення для бізнесу, по-друге, було запроваджено підтримку зайнятості і бізнесу. Нещодавно було виділено приблизно 6 мільярдів гривень для підприємств, які скорочують час роботи чи робітників. Зараз через фонд соціального захисту вони можуть отримати допомогу на збереження робочих місць.
Інфографіка з Урядового порталу
Роль місцевої влади у відновленні та розвитку локальної економіки
“
Жодна наймасштабніша програма підтримки не замінить того, що дасть поступовий запуск економіки, поступове відновлення економічної активності: відновлення ринків, відновлення попиту для суб'єктів особливо малого і середнього бізнесу. Це і є ключовою ідеєю смарткарантину, про який сьогодні говорить Уряд, - каже Ярослав Жаліло. - Зараз важливо створити умови для адекватної роботи. Пропозиції, які формує наш інститут, полягають у тому, які протоколи та раціональні інструменти можна впровадити на центральному рівні та рівні громад, аби бізнеси запрацювали. Виділити ті бізнеси, які потребують більшої допомоги, забезпечити цільову підтримку бізнесу, виходу, особливо малого бізнесу, на зовнішні ринки.
Програма державних кредитів для підтримки бізнесу
“
Офіс розвитку малого і середнього підприємництва – це консультативний орган при Мінекономіки. Це те рішення, яке допомагає Міністерству реалізовувати низку ініціатив для бізнесу, до того моменту, коли буде утворена постійно діюча установа з реалізації програм підтримки для бізнесу. Тому всі ініціативи, якими ми зараз опікуємося, пілотуємо, спрямовані на формування системних заходів із розвитку підприємництва на локальному і регіональному рівні. Зараз у нас є декілька ініціатив і проєктів, з якими можна вже ознайомитися. Мова йде про портал для підприємців - пілотна ініціатива створення інформаційних пунктів підприємців саме при органах місцевого самоврядування. Він спрямований на те, аби об'єднані територіальні громади мали потенціал, спроможність, людей, які можуть ефективно взаємодіяти з підприємцями своєї громади, свого району. Оперативно доносити до них ті можливості, які є на національному та регіональному рівні з однієї сторони, з іншої сторони - давати зворотний зв'язок про те, які проблеми постають перед підприємцями саме в їхньому населеному пункті. Часто підприємці не мають жодної можливості відвідувати заходи, конференції, які організовуються в обласних центрах чи в Києві. І зараз практично весь наш портфель адаптується до сьогоднішніх реалій.
Детальніше про державну програму доступного кредитування бізнесу - дивіться у презентації спікера:
Інструменти Міністерства для підтримки малого бізнесу на місцевому рівні
За словами Валерії Іонан, філософія Міністерства - це змінити життя людей, інституцій та бізнесу на краще за допомогою цифрових трансформацій. Успішним проєктом Валерія Іонан називає «ДІЯ», який розшифровується як «Держава і я». Проєкт «ДІЯ» має декілька різних напрямків: документи, портал послуг, цифрова освіта та бізнес.
“
Дія. Бізнес - це проєкт, що має дві складові. Перша складова – це онлайн-платформа. На цьому порталі можна знайти дуже багато корисної інформації. Там є такий розділ, який називається «Сервіси та можливості». Для вас на одній сторінці ми зібрали все, що зараз є в Україні. Вам більше нікуди не потрібно йти, це єдиний каталог усіх абсолютно доступних рішень. Програми підтримки фінансові, міжнародні, донорські, банківські і кредитні програми. Перелік всіх необхідних шаблонів для операційної роботи з вашим бізнесом. Освітні програми і різні ресурси, які можуть бути вам корисні протягом початку та розвитку вашого бізнесу. Фактично це невеличке медіа, де ми пишемо про реальні історії підприємців, реальні лайфхаки, реальні інструкції. Також там є довідник для підприємців, ми його ще називаємо "Вікіпедія для підприємців". Фактично це енциклопедія, де можна знайти будь-яку інформацію, наприклад, що таке CRM-система або як обрати CRM-систему для мого бізнесу, або як обрати фінансового директора в команду, якщо "я не фінансист і я не маю відповідної освіти". Сто бізнес-ідей для тих, хто хоче почати власний бізнес, з вказаним розміром мінімальних інвестицій для цього бізнесу, з необхідними шаблонами для роботи. Тест, після проходження якого ви отримаєте результати щодо до того, які документи потрібні для старту власного бізнесу
Результати національного опитування щодо економічних викликів на місцевому рівні
Аби зрозуміти, яким шляхом виходити із економічної кризи, журнал «Стратегія розвитку» провів опитування серед читачів, і Олександр Дудка презентував його результати. Загалом свою думку висловили понад 1200 людей із різних регіонів України, майже третина з яких - це представники місцевого самоврядування.
“
Ми намагалися дізнатися, як оцінюють сьогоднішню ситуацію наші читачі. 7,1% вважають, що потрібно дочекатися, коли завершиться карантин та повернеться звичайний життєвий устрій, і лише тоді піднімати питання розвитку підприємництва у своїй територіальній громаді. Але більшість (92,9%) вважає, що карантин може затягнутися і потрібно не чекати його завершення, а вже зараз розвивати в громаді ті напрямки підприємництва, які відповідають сучасним викликам.
Детальніше про результати опитування - у презентації спікера.
Як врятувати місцевий бізнес на карантині
Кризу, спричинену карантинними обмеженнями, можна поділити на три рівні: міжнародний, національний та місцевий - вважає Ярослав Рущишин. На місцевому рівні нардеп вважає важливим зберегти бізнес:
“
Дуже важливо говорити про збереження роботи малого бізнесу. Ще донедавна ми обережно говорили собі про те, що бізнес, який здатен безпечно працювати і створити людям захист від можливого зараження, МОЖЕ працювати. Тепер я би вже говорив, що він ПОВИНЕН працювати, бо в іншому випадку ми втратимо все, що набули до сьогодні. Якщо говорити про Львів, наприклад, то це індустрія гостинності, в якій було задіяно близько 100 тисяч працівників. Ви собі уявляєте, який сильний удар по ній? І тому в мене питання: ми собі ставимо за мету просто пережити цей період чи, можливо,використати його з певними можливостями і перебудовою наших внутрішніх стосунків? Якщо підприємство, підприємець може забезпечити захист своїх працівників від зараження, воно повинно працювати.
Кращі практики підтримки економіки у польських сільських громадах
“
Ґрудзьондз - місто на Півночі Польщі забезпечує маски для працюючих. «Герої повсякденного життя» - це назва акції, що спрямована на забезпечення захисних масок та дезінфікуючих засобів для працюючих мешканців. Кожен, хто наражається на зараження коронавірусом, виконуючи роботу для мешканців або доглядаючи за людьми похилого віку, може повідомити про потребу у засобах індивідуального захисту. Крім представників охорони здоров'я, до цільової аудиторії також включаються торговці, водії, кур'єри, інші працівники, які перебувають у зоні ризику.
Прушкув – місто в центральній Польщі. Організували безкоштовну рекламу для місцевих підприємств - громада безкоштовно надає місцевим підприємцям рекламний простір у центрі, за власний кошт проєктує, виготовляє та встановлює спеціальний банер. Що робити, щоб компанія з'явилася на банері? Просто треба надіслати логотип та адресу веб-сайту компанії на електронну адресу. Банер буде розміщений зараз, а також після карантину, коли більше людей зможуть його побачити.
Громада Добра придбала у місцевої компанії банери, площі для розміщення соціальної реклами «Залишайся вдома». Крім того, було замовлено пошиття масок у місцевих швейних ательє. Автори ідеї – голова і секретар ради.
Ченстохова поширює програми "відтермінованих" послуг «Врятуй місцевих підприємців». Це соціальна кампанія, спрямована на підтримку місцевих підприємців, які пропонують клієнтам привабливі знижки, а ті платять їм за послуги сьогодні для посилення фінансування бюджету фірм з групи ризику. Це значить, що сьогодні платимо за послуги, які отримуємо завтра (тобто після карантину).
Серадз - центральна Польща. «Тут купуй» - громадська акція підтримки місцевих фірм, спрямована на створення бази фірм Серадза та просування купівлі товарів та послуг у місцевих компаній. Їхній меседж: будь ласка, купуйте продукцію в тих, хто нам ближче - виробників, торговців із нашої громади.
Ґлоґув. Замість видовищ – підтримка для підприємців. Громада відмовляється від організації муніципальних заходів. Гроші від культурних заходів голова планує витратити на локальні ремонти тротуарів, площ, громадських будівель. Він також хоче направити ці гроші до підприємців Ґлоґува, ремісників та постачальників.
Прушкув – місто в центральній Польщі. Організували безкоштовну рекламу для місцевих підприємств - громада безкоштовно надає місцевим підприємцям рекламний простір у центрі, за власний кошт проєктує, виготовляє та встановлює спеціальний банер. Що робити, щоб компанія з'явилася на банері? Просто треба надіслати логотип та адресу веб-сайту компанії на електронну адресу. Банер буде розміщений зараз, а також після карантину, коли більше людей зможуть його побачити.
Громада Добра придбала у місцевої компанії банери, площі для розміщення соціальної реклами «Залишайся вдома». Крім того, було замовлено пошиття масок у місцевих швейних ательє. Автори ідеї – голова і секретар ради.
Ченстохова поширює програми "відтермінованих" послуг «Врятуй місцевих підприємців». Це соціальна кампанія, спрямована на підтримку місцевих підприємців, які пропонують клієнтам привабливі знижки, а ті платять їм за послуги сьогодні для посилення фінансування бюджету фірм з групи ризику. Це значить, що сьогодні платимо за послуги, які отримуємо завтра (тобто після карантину).
Серадз - центральна Польща. «Тут купуй» - громадська акція підтримки місцевих фірм, спрямована на створення бази фірм Серадза та просування купівлі товарів та послуг у місцевих компаній. Їхній меседж: будь ласка, купуйте продукцію в тих, хто нам ближче - виробників, торговців із нашої громади.
Ґлоґув. Замість видовищ – підтримка для підприємців. Громада відмовляється від організації муніципальних заходів. Гроші від культурних заходів голова планує витратити на локальні ремонти тротуарів, площ, громадських будівель. Він також хоче направити ці гроші до підприємців Ґлоґува, ремісників та постачальників.
Як пандемія COVID-19 вплинула на співпрацю бізнесу та місцевої влади. Досвід латвійського міста Лієпая
Загалом у Латвії зафіксували приблизно 800 випадків коронавірусу, 12 пацієнтів померли, але це були люди похилого віку і з супутніми захворюваннями - говорить Яніс Вілнітіс. У місті Лієпаї - 21 підтверджений випадок, жоден із пацієнтів не має ускладнень і всі лікуються вдома. Яніс Вілнітіс каже, що ці цифри свідчать про правильну стратегію країни у боротьбі з пандемією. Проте все ж наслідки латвійці також відчувають.
“
Ми бачимо, що підвищується рівень безробіття - за півтора місяці із 5% він виріс до 6,5%. І ми також прогнозуємо, що вона ростиме до кінця літа. Які наші кроки сьогодні? Перше - це соціальна допомога. Ми видаємо карти на придбання продуктів тим, хто потребує допомоги - у місяць це приблизно 45 євро на людину і 200 євро на родину. В окремих випадках є додаткова фінансова підтримка, - розповідає Яніс Вілнітіс, - Але найголовніше, реагувати, щоб економіка відродилася і увійшла знову в нормальне русло. Найбільші проблеми у нас - це туризм, спорт, культура і бізнес, пов'язаний зі спортом і культурою. Держава видає допомогу за простої. Адже є хороші компанії, які сумлінно платили податки, і держава їм допомагає зараз, але це максимум 700 євро на людину. І з цієї суми не треба платити податки. Ми, як місцеве управління, ведемо переговори з державою. Спочатку така допомога була тільки великим компаніям, ми посприяли, що маленьким компаніям і працевлаштованим людям допомога теж видається.
Детальніше про успіх Латвії у боротьбі з коронавірусом та плани про відновлення економіки дивіться у виступі спікера.
Виклики для бізнесу міста Чеський Крумлов у Чехії. Як реагує місцева влада
“
Рецепт місцевим урядам зараз такий: дозволяйте людям зберігати якомога більше коштів. Ми зараз намагаємося не підвищувати оренду, навіть її зменшувати, може, не брати за оренду, не накладати зайві податки. Наприклад, ресторани можуть виставити столики на вулицю, і ми нічого за це з них зараз не беремо.
Також варто зауважити, що ми - туристичне місто, 40% мешканців працюють в туризмі. Тож особливо важливо зараз просувати наш внутрішній туризм і для цього ми співпрацюємо з нашим національним агентством, аби рекламувати наше місто серед місцевих туристів, створювати таку атмосферу, яка би була для них приємна, - каже Радім Рауче. - Мені здається, ми всі стикаємося з однаковими викликами. Ми не знаємо, скільки буде тривати ця криза, скільки це коштуватиме нашому місту. Тому ми намагаємося якомога більше економити коштів. Дуже важлива річ – це відкрити школи, щоби люди могли вийти на роботу. Вже місяць наші школи і дитячі садки закриті, не всі люди можуть працювати із дому, не всі люди можуть залишити дітей вдома, щоби вийти на роботу. Із 27 квітня умови карантину послабили - деякі бізнеси, окрім величезних шопінг-молів, можуть працювати. Тож бізнес може почати процвітати знову, але потрібні покупці, які зможуть витрачати там гроші.
Також варто зауважити, що ми - туристичне місто, 40% мешканців працюють в туризмі. Тож особливо важливо зараз просувати наш внутрішній туризм і для цього ми співпрацюємо з нашим національним агентством, аби рекламувати наше місто серед місцевих туристів, створювати таку атмосферу, яка би була для них приємна, - каже Радім Рауче. - Мені здається, ми всі стикаємося з однаковими викликами. Ми не знаємо, скільки буде тривати ця криза, скільки це коштуватиме нашому місту. Тому ми намагаємося якомога більше економити коштів. Дуже важлива річ – це відкрити школи, щоби люди могли вийти на роботу. Вже місяць наші школи і дитячі садки закриті, не всі люди можуть працювати із дому, не всі люди можуть залишити дітей вдома, щоби вийти на роботу. Із 27 квітня умови карантину послабили - деякі бізнеси, окрім величезних шопінг-молів, можуть працювати. Тож бізнес може почати процвітати знову, але потрібні покупці, які зможуть витрачати там гроші.
Відновлення туристичного та готельного бізнесів
На думку Сергія Підмогильного після завершення карантину в моді буде "економний" туризм поближче до природи.
“
Ми кризами загартовані, і тому маємо певну перевагу. Із очікуваних прогнозів дуже очевидно те, що буде розвиватися внутрішній туризм. На жаль, це вимушена міра, а не планова. Тому що це не є дії якихось органів влади, державної, місцевої, чи бізнесу, а просто ситуація нас спонукала до того, що кордони закриті. І якщо ми говоримо через призму громад, то для громад я оцінюю це як дуже добрий шанс, - говорить Сергій Підмогильний. - Зважаючи на те, що відвідувачів у громадах стане більше, у найближчі 2-3 роки буде дуже важливо привести до належного стану інфраструктуру, надання послуг, пункти прокату, готелі, транспортні перевезення.
**Туристична дестинація - ключовий елемент індустрії туризму. Її можна охарактеризувати як центр (територію) із засобами обслуговування та послугами для забезпечення потреб туристів. (Джерело)
“
Що робити туристичному бізнесу?
У першу чергу потрібно просто пристосуватися до існуючих умов - адаптувати свої туристичні продукти, послуги чи товари, які є в туризмі, під існуючу ситуацію, під безпекову, під нові потреби цільових аудиторій. Кожен продукт має свою певну аудиторію. Корпоративні туристи будуть мати одні очікування, сімейний турист - інші. Кожен продукт має бути адаптований під таку цільову групу.
Налагодити правильну комунікацію зі своїми туристами. Я би на це робив дуже важливу ставку, тому що треба все пояснювати. Правильні меседжі дадуть можливість повернути потік клієнтів.
Важливо створювати нові цікаві продукти, щоб вони не були банальними. Зараз дуже добрий час зайнятися сільським туризмом, який не становить основи діяльності, а є доповненням до фермерської, наприклад, діяльності. І можна успішно розпочати різні дотичні послуги, наприклад, прокат велосипедів, чого в Україні насправді бракує. Також створити місця для кемпінгу - який за кордоном дуже популярний.
І дуже важливо – це створення різноманітних партнерств, кластерів, об'єднань. Наприклад, ми з колегами формуємо всеукраїнську мережу екологічного туризму. Запрошуємо громади, бізнес, який надає послуги в екологічному туризмі. Якщо громаду це цікавить, ми запрошуємо ваших представників, які надають послуги в цій сфері, об'єднуватися в нашу мережу.
У першу чергу потрібно просто пристосуватися до існуючих умов - адаптувати свої туристичні продукти, послуги чи товари, які є в туризмі, під існуючу ситуацію, під безпекову, під нові потреби цільових аудиторій. Кожен продукт має свою певну аудиторію. Корпоративні туристи будуть мати одні очікування, сімейний турист - інші. Кожен продукт має бути адаптований під таку цільову групу.
Налагодити правильну комунікацію зі своїми туристами. Я би на це робив дуже важливу ставку, тому що треба все пояснювати. Правильні меседжі дадуть можливість повернути потік клієнтів.
Важливо створювати нові цікаві продукти, щоб вони не були банальними. Зараз дуже добрий час зайнятися сільським туризмом, який не становить основи діяльності, а є доповненням до фермерської, наприклад, діяльності. І можна успішно розпочати різні дотичні послуги, наприклад, прокат велосипедів, чого в Україні насправді бракує. Також створити місця для кемпінгу - який за кордоном дуже популярний.
І дуже важливо – це створення різноманітних партнерств, кластерів, об'єднань. Наприклад, ми з колегами формуємо всеукраїнську мережу екологічного туризму. Запрошуємо громади, бізнес, який надає послуги в екологічному туризмі. Якщо громаду це цікавить, ми запрошуємо ваших представників, які надають послуги в цій сфері, об'єднуватися в нашу мережу.
Як онлайн-платформи та оптимізація транспортної логістики сприяє підтримці місцевих бізнесів – приклад Вознесенської громади
Віталій Луков говорить, що бюджет громади показав невідповідності із запланованими розрахунками ще з початку року, а карантин тільки підсилив втрати.
“
Ми наближаємося до критичної межі щодо доходів. Бачимо зараз, що за результатами 4 місяців ми будемо мати близько 12% недовиконання бюджету. Критична межа – це 15% недовиконання. Ми не так далеко, і це трохи нас напружує. Але я хотів би погодитися з попередніми спікерами про те, що це почалося ще до пандемії. І тут потрібно бути чесним, на жаль, планування бюджету і реалії бюджету цього року вже з січня показали певні невідповідності. Хоча у нас досить досвідчене фінансове управління, ми місто обласного значення, досить давно самостійні, і ми планували з обережністю. І навіть ця обережність не дала нам стійкої платформи. Починаючи десь з лютого ми досить економно використовуємо ті кошти, які до нас надходять. Коли ми входили в карантинний режим, ми все-таки брали на себе відповідальність і робили деякі речі, які виходили за рамки загальнодержавних.
У своїй громаді ми дозволили їздити всім, хто працює - звичайно, з дотриманням санітарних норм. Адже якщо це, наприклад, швейна фабрика, яка знайшла можливість забезпечити своїм працівникам санітарні умови і яка знайшла можливість знайти клієнтів в такий важкий час, зокрема за кордоном, то як це можна назвати не стратегічним підприємством для нашої невеличкої громади? Чи якийсь інший схожий бізнес - з виробництва будівельних матеріалів, який далі за собою веде будівництво, а будівництво, ми знаємо, це ще десятки додаткових робочих місць. Тому тут потрібно грати в довгу, як кажуть.
Взагалі питання карантину, питання пандемії, яка зараз є, - це не спринт, це марафон. І виживе той, хто розрахує сили, хто не буде витрачати всі свої зусилля на першій стометрівці. Ми маємо бути до цього готові, оскільки нам вже немає на кого показувати, що хтось зробив не так. Ми повинні бути досить прагматичні і не заважати тим, хто хоче і може працювати з дотриманням санітарних норм. Намагатися створити поле для бізнесу, аби стимулювати його. У нас були створені платформи з реалізації товарів, зокрема у нас є ранні овочі, і ми конкуруємо тут з Херсоном. Продукції на онлайн-платформах реалізується багато, але це не та кількість, яка дозволяє нашим сільгосппрацівникам відчувати себе потужно. Разом з тим у них хоча би є можливість порівняти ціни, подивитися, що відбувається в середовищі торгівлі.
У своїй громаді ми дозволили їздити всім, хто працює - звичайно, з дотриманням санітарних норм. Адже якщо це, наприклад, швейна фабрика, яка знайшла можливість забезпечити своїм працівникам санітарні умови і яка знайшла можливість знайти клієнтів в такий важкий час, зокрема за кордоном, то як це можна назвати не стратегічним підприємством для нашої невеличкої громади? Чи якийсь інший схожий бізнес - з виробництва будівельних матеріалів, який далі за собою веде будівництво, а будівництво, ми знаємо, це ще десятки додаткових робочих місць. Тому тут потрібно грати в довгу, як кажуть.
Взагалі питання карантину, питання пандемії, яка зараз є, - це не спринт, це марафон. І виживе той, хто розрахує сили, хто не буде витрачати всі свої зусилля на першій стометрівці. Ми маємо бути до цього готові, оскільки нам вже немає на кого показувати, що хтось зробив не так. Ми повинні бути досить прагматичні і не заважати тим, хто хоче і може працювати з дотриманням санітарних норм. Намагатися створити поле для бізнесу, аби стимулювати його. У нас були створені платформи з реалізації товарів, зокрема у нас є ранні овочі, і ми конкуруємо тут з Херсоном. Продукції на онлайн-платформах реалізується багато, але це не та кількість, яка дозволяє нашим сільгосппрацівникам відчувати себе потужно. Разом з тим у них хоча би є можливість порівняти ціни, подивитися, що відбувається в середовищі торгівлі.
Як організувати кампанію «Купуй місцеве» для підтримки місцевих фермерів, малого та середнього бізнесу – приклади з громад
Галицинівська ОТГ розташована неподалік Миколаєва - сільську громаду і обласний центр відділяють лише 5 кілометрів. Тож власного ринку у громаді немає, а підприємці реалізовували свою продукцію у місті. Ринок на час карантину закрили, громадський транспорт обмежили, тож довезти до міста товари стало складніше. Щоб підтримати місцевих фермерів, сільська рада створила спільноту у Viber, де запропонувала поширювати інформацію про продаж та купівлю товарів. Інформація про онлайн-майданчик розлетілася швидко, і велику роль зіграло "сарафанне радіо" - каже Юлія Болгак. Зараз у чаті налічується понад двісті учасників.
“
Якщо аналізувати, то за цей час у спільноті було опубліковано понад 80 оголошень. В основному це був продаж овочів та фруктів, молочної продукції. Окрім цього, було понад 20 запитів щодо різних товарів та інших послуг, люди просто ставили питання. Більше половини цих запитів отримали відразу відповідь у спільноті. Майданчик стає додатковим інструментом для різних оголошень. Місцева равликова ферма публікувала оголошення щодо додаткових робочих місць.
Які особливості модерації онлайн-спільноти та які перспективи розвитку майданчика бачать у ОТГ - дивіться у виступі Юлії Болгак.
Як центри підтримки бізнесу допомагають можуть підтримувати бізнес та сприяти підприємництву – приклади з громад
У Мереф'янській ОТГ працює Центр розвитку бізнесу "Цербер", що діє як бізнес-інкубатор, який допомагає започаткувати новий бізнес та супроводжує існуючий. Тут проводять семінари, лекції, майстер-класи, освітні програми, діє академія фінансової грамотності тощо.
“
Цей перелік послуг не є статичним, він вже зараз змінюється і буде змінюватися в залежності від того, що саме від нас буде запитувати бізнес. До карантину у Центрі розвитку бізнесу ми проводили різноманітні заходи, до нас приїжджали тренери. Але зараз ми не можемо це собі дозволити. Тому виникла ідея в умовах карантину створити інформаційний проєкт для підприємців «Дайджест змін під час карантину. COVID-19. Підприємництво онлайн». За допомогою техніки, отриманої від Програми DOBRE, ми розробили та відзняли зусиллями спеціалістів відділу міжнародних відносин 5 відеосюжетів. Тематика їх така: зміни у податковому законодавстві, ознайомлення з державним порталом «Дія», успішний кейс від діючого підприємства про дистанційну роботу, зміни в законодавстві щодо проведення закупівель, програми міжнародної технічної допомоги для підприємців.
Як пандемія COVID-19 вплинула на співпрацю бізнесу та місцевої влади. Досвід Словенії
“
Звичайно, через карантин багато ресторанів, кафе і бізнесів були закриті. Але ми не закривали виробництво. Ми працюємо з бізнес-партнерами і застосували засоби цивільної оборони для того, щоб не зупиняти великі виробництва. Втрати були б дуже значні. І 90% того, що ми виробляємо, йде в Німеччину, Австрію, в інші країни Євросоюзу, і нам було дуже важливо не втратити європейських партнерів. Тому ми не закривали свої виробничі лінії, навіть під час кризи.
Але для інших ми запропонували таку допомогу. Ми частково платимо оренду, щоби скоротити операційні витрати кафе і ресторанів, які не зможуть платити оренду. Тобто, ми свій муніципальний бюджет просто напряму спрямували на оренду для цих ресторанів. Далі ми частково сплатили за утилізацію сміття і за водопостачання, тому що ці мережі належать муніципалітету, і ми могли самі прийняти це рішення. Ми надали можливість заплатити тільки 30% цих витрат тим, хто був повністю зачинений під час коронавірусу. І поступово, по мірі відкриття цих підприємств, ми будемо збільшувати відсоток.
Також 50 тисяч євро будуть спрямовані на підтримку підприємств, які не мали ніякого доходу через простій. Це допоможе нам продемонструвати, що ми готові розділити проблеми місцевого бізнесу.
Але для інших ми запропонували таку допомогу. Ми частково платимо оренду, щоби скоротити операційні витрати кафе і ресторанів, які не зможуть платити оренду. Тобто, ми свій муніципальний бюджет просто напряму спрямували на оренду для цих ресторанів. Далі ми частково сплатили за утилізацію сміття і за водопостачання, тому що ці мережі належать муніципалітету, і ми могли самі прийняти це рішення. Ми надали можливість заплатити тільки 30% цих витрат тим, хто був повністю зачинений під час коронавірусу. І поступово, по мірі відкриття цих підприємств, ми будемо збільшувати відсоток.
Також 50 тисяч євро будуть спрямовані на підтримку підприємств, які не мали ніякого доходу через простій. Це допоможе нам продемонструвати, що ми готові розділити проблеми місцевого бізнесу.
“
Далі будуть зміни в інвестиціях в наш муніципалітет. Ми провели опитування своїх інвесторів (140 підприємств) і запитали, що вони очікують від нас як муніципалітету. Ми почули, що повинні прискорювати інвестиції в довкілля та в інфраструктуру. Тому що це дозволить всім нашим компаніям, бізнесам розвиватися і отримувати прибутки. Тобто від нас не стільки очікують зниження податків чи перерозподілу ресурсів, як очікують збільшення інвестицій. Тому ми вирішили більше вкладати в інвестиції.
У Словенії багато муніципалітетів вирішили запропонувати пряму допомогу, зменшення оподаткування. Але менше податків означатиме, що будуть менші інвестиційні можливості. В довготривалій перспективі це гальмуватиме місцевий розвиток. Ми вирішили робити протилежний підхід, не зменшувати збирання податків, адже ми розуміємо, що ми повинні інвестувати в розвиток, незважаючи навіть на пандемію COVID-19. Звичайно, зараз ще зарано оцінювати цю нову стратегію. Ми будемо дивитися далі. Але наші бізнеси позитивно сприйняли такий підхід і навіть висловилися, що вони також хотіли би більше інвестувати. Отже, в кризовій ситуації ми радимо не знижувати, а збільшувати інвестиції.
У Словенії багато муніципалітетів вирішили запропонувати пряму допомогу, зменшення оподаткування. Але менше податків означатиме, що будуть менші інвестиційні можливості. В довготривалій перспективі це гальмуватиме місцевий розвиток. Ми вирішили робити протилежний підхід, не зменшувати збирання податків, адже ми розуміємо, що ми повинні інвестувати в розвиток, незважаючи навіть на пандемію COVID-19. Звичайно, зараз ще зарано оцінювати цю нову стратегію. Ми будемо дивитися далі. Але наші бізнеси позитивно сприйняли такий підхід і навіть висловилися, що вони також хотіли би більше інвестувати. Отже, в кризовій ситуації ми радимо не знижувати, а збільшувати інвестиції.
Огляд комунікаційних інструментів для підтримки малого та середнього бізнесу на місцевому рівні
Ілона Козар розповідає, що над створенням своїх онлайн-майданчиків Теребовлянська ОТГ працювала 7 років. Це і сайт, і Facebook та Instagram-сторінки. Нещодавно за сприяння Програми DOBRE у громаді облаштували медіа-центр, де працюють фотографи, відеооператори, журналісти. На рівні із новинами міста медійники розповідають і про функціонування місцевого бізнесу, що слугує для них своєрідною рекламою, проте раніше підприємці неохоче витрачали час на роботу в онлайн-просторі.
“
Раніше підприємцям виходити в онлайн-простір було складно, вони вважали, що це зайва трата часу, адже є реальний бізнес, магазин, справи, які потрібно виконувати тут і зараз. Але коли закрився ринок, всі магазини і робота міста була паралізована, спочатку був шок, потім адаптація. У цей період ми зустріли своїх підприємців, якраз на наших онлайн-майданчиках. Ми побачили, що підприємці зайшли в соціальну мережу Instagram. Там вони створюють свої сторінки, і ми рекламуємо їх. На сайті новин ми пишемо про те, які підприємці працюють, чи працює у них доставка. Особлива увага була приділена тим закладам харчування, які залишилися працювати на доставку їжі. Пишемо про графіки роботи різних установ, банків.
Аналізуючи всі інструменти, які ми маємо, хочу порекомендувати групи у Facebook кожній громаді, навіть невеличкій. У нашій групі «Теребовля. Новини та оголошення» є понад 25 тисяч учасників. Територіально група охоплює навіть не одну громаду, а чотири, які сформувалися на території нашого району. Наша група була створена ще у квітні 2017 року. Ми її розвивали як відкритий майданчик для оголошень. Але фактично тільки зараз ми зрозуміли, наскільки він став важливим для виживання. Коли зачинилися ринки, припинилося спілкування між продавцем і покупцем, все спілкування було перенесене якраз у цю групу в Фейсбук, яка є такою собі "комунальною квартирою", віртуальним ринком у нашій громаді. Відколи був запроваджений карантин, у групі з'явилося 4 645 дописів і приєдналося понад 2 000 нових учасників. І понад 21 тисяча з 25-ти тисяч учасників є активними. У групу зайшли підприємці, які викладають свій товар. За цей час найбільша кількість оголошень була такого типу: продаж насіння, розсади, квітів, молочної продукції, птиці, м'яса, взуття та одягу. Люди не припинили потребувати таких речей, - розповідає Ілона Козар. - За час карантину кількість дописів, коментарів та реакцій в групі збільшилася на 30%. Почали з'являтися оголошення також і про вільну оренду і вакансії.
Аналізуючи всі інструменти, які ми маємо, хочу порекомендувати групи у Facebook кожній громаді, навіть невеличкій. У нашій групі «Теребовля. Новини та оголошення» є понад 25 тисяч учасників. Територіально група охоплює навіть не одну громаду, а чотири, які сформувалися на території нашого району. Наша група була створена ще у квітні 2017 року. Ми її розвивали як відкритий майданчик для оголошень. Але фактично тільки зараз ми зрозуміли, наскільки він став важливим для виживання. Коли зачинилися ринки, припинилося спілкування між продавцем і покупцем, все спілкування було перенесене якраз у цю групу в Фейсбук, яка є такою собі "комунальною квартирою", віртуальним ринком у нашій громаді. Відколи був запроваджений карантин, у групі з'явилося 4 645 дописів і приєдналося понад 2 000 нових учасників. І понад 21 тисяча з 25-ти тисяч учасників є активними. У групу зайшли підприємці, які викладають свій товар. За цей час найбільша кількість оголошень була такого типу: продаж насіння, розсади, квітів, молочної продукції, птиці, м'яса, взуття та одягу. Люди не припинили потребувати таких речей, - розповідає Ілона Козар. - За час карантину кількість дописів, коментарів та реакцій в групі збільшилася на 30%. Почали з'являтися оголошення також і про вільну оренду і вакансії.
Детальніше про роботу теребовлянської групи у Facebook та її ефективність - дивіться у відео спікерки.
Для ЗМІ
Ви можете передрукувати текст лонгріду повністю або ж використати фрагменти із посиланням на оригінал тексту на сайті УКМЦ DOBRE.
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це п'ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком'юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр, Social Boost, Фундація підтримки місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща, Національний Демократичний Інститут (NDI).
Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській.
Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській.
