Третя щорічна конференція партнерів програми DOBRE «Стратегічний розвиток та інвестиції» традиційно є майданчиком для обговорення, як зацікавити потенційного інвестора та мотивувати його до співпраці, обрати вірну інвестиційну стратегію та посилити інвестиційну привабливість обʼєднаних громад.

Цьогоріч вперше, окрім 75 громад-партнерів програми DOBRE, організатори передбачили можливість участі для інших громад. Загалом на конференції зібралось близько 400 учасників, серед яких представники місцевого самоврядування, інвестиційних фондів, фінансових установ, великого та локального бізнесу, проєктів міжнародної технічної допомоги, центральних та регіональних органів влади. У фокусі події: обмін думками щодо розвитку спроможності громад, обговорення земельної реформи, інвестиційного та туристичного потенціалу громад та можливостей до його розвитку, побудова діалогу між інвесторами та представниками об'єднаних громад, пошук рішень для пришвидшення місцевого економічного розвитку.

«Наше міністерство – це не тільки про трансформацію державних послуг, але й спосіб мислення людей та спосіб ведення бізнесу. Колись я жив у невеликому місті, яке невдовзі стане частиною ОТГ. Ми займаємося «державою у смартфоні», але коли я приїжджаю додому, розумію, що там люди цього не бачать і втрачають надію. Як ми можемо допомогти людям у громадах і маленьких містах? Ми можемо у громадах впровадити цифрові інструменти, які дадуть нові можливості їхнім мешканцям на різних етапах життя. Наприклад, це електронні черги у дитсадок, реєстрація дитини, курси молодих батьків, електронні журнали у школах, онлайн-курс профорієнтації, ІТ-курси; для дорослих – курси з пошуку роботи, коворкінги, у яких можна отримувати нові знання. Є інструменти, які перетинаються між собою, які можна швидко впровадити і люди швидко побачать результат. Уже 21 січня 2020 року ми запускаємо першу онлайн-платформу для навчання цифровим навичкам. Ці знання відкривають великі можливості для розвитку. Також для нас важливо, щоб у кожній громаді з'явилася людина з інноваційним мисленням, яка допоможе реалізувати нам освітні та цифрові проєкти».

«Реформа з децентралізації потребує особливої уваги, оскільки вона пов'язана зі сталим розвитком і зростанням у всій державі. Ми приділяємо особливу увагу створенню можливостей для громад у розвитку пріоритетних для них напрямків, які вони визначають самі. Стабільність цілої держави залежить від рівня розвитку на місцях, - зазначила Сюзан Фрітц.

«Децентралізація є успішною реформою, тому у нас є бажання і надалі її підтримувати. Ми будемо шукати нагоду поширювати досвід децентралізації на інші громади. Зараз ми ведемо переговори з Урядом і Парламентом про те, як ми можемо надалі підтримувати цю реформу та сприяти поширенню децентралізації на всій території України».

«Наше завдання – створення спроможних громад, острівців, на яких можна забезпечити комплексний розвиток. Основний критерій спроможної громади – це наявність 250 дітей шкільного віку і 100 дітей дошкільного віку та нероздільність території. Але найважливішим критерієм спроможності є наявність людей у громаді, які готові взяти на себе відповідальність і вирішувати завдання децентралізації – не об'єднання, а створення умов для розвитку».

«Кожна громада повинна чітко визначити свою родзинку, щоб на її основі побудувати можливість для розвитку. Під час підготовки стратегії треба насамперед звертатися до підприємців. Навіть коли плануємо проєкти, не пов'язані з економікою, ми повинні тримати в голові економіку, дивитися на свою громаду очима інвесторів. Мені один колега з Польщі розповідав, що побудував у своїй громаді аквапарк, а потім в сусідній громаді з'явився ще один, і тепер той, перший, аквапарк став збитковим. Щоб такого не було в нас, ми маємо зробити карту надання послуг в областях, аби якомога більше залучити закон про міжмуніципальне співробітництво».

На думку Беррі Ріда, для успішної реалізації проєктів органам місцевого самоврядування дуже важливо налагодити комунікацію зі своїми мешканцями, місцевим бізнесом, щоб вони розуміли, в якому напрямку рухається громада.

«За останні 40-50 років громади майже не мали інвестицій, тому останні 2-3 роки, отримавши значні фінансові ресурси, вони намагалися вирішити найбільш актуальні проблеми. Зараз же громади можуть зосередитись на сталому розвитку. Програма DOBRE навчає громади, як стати більш відкритими, як правильно комунікувати з активістами, місцевим бізнесом. Для нас це дуже важливо. Механізми, які ми для цього застосовуємо, можуть бути формальними (електронні петиції, партисипативний бюджет) або неформальними (фестивалі, конкурси). Мешканці, в свою чергу, теж повинні бути відкритими до пропозицій місцевої влади, говорити про свої бажання та пріоритети. Подальша ефективна комунікація має будуватись на рівні громад та уряду».

«Монтана, де розташована моя громада, це перш за все сільськогосподарський регіон. Виробляючи інноваційні підходи, ми започаткували розведення комах, зокрема, цвіркунів для видобутку протеїну. Як відомо, тваринництво потребує багато таких ресурсів, як земля і вода. Для того, аби мінімізувати їх використання, ми звернулися до такого виду промисловості. Це приклад того, як креативно та інноваційно можна підходити до залучення інвестицій».

«Між штатом Монтана та Україною є багато спільного. Перш за все – це орієнтація на сільське господарство. Тож ми готові до співпраці».

«Я родом з невеликого міста у штаті Массачусетс. Колись там проживала аристократія «синіх комірців». Але згодом наше місцеве промислове виробництво почало занепадати, і громаді довелося адаптуватися до нових умов. Тоді ми з'ясували, що від нас - три години до Нью-Йорку та Бостона, і пенсіонери з цих міст, які мають хороші пенсії, могли би приїздити до нас на відпочинок. З'ясувалося, що у нас близько 150 культурних закладів - музичних клубів, картинних галерей тощо. Це те, що стало нашою конкурентною перевагою: люди можуть приїхати до нас на вихідні, щоб відвідувати культурні заходи. Крім того, наші початкові школи мають високі у рейтингу і приваблюють учнів. А ще багато мешканців зрозуміли, що завдяки інтернету можуть кардинально змінити свої життя: працювати на поважні видання у Нью-Йорку і Вашингтоні, і водночас жити на фермі. Дуже важливо бути гнучкими. Через 50 років світ буде зовсім інакшим, ніж сьогодні, і ви маєте вміти швидко пристосовуватися до змін. Відстежуйте тренди, дивіться, що є вашими конкурентними перевагами та розвивайте ці сфери».

«Працюйте з вашими місцевими медіа – вони обирають страшенно депресивний контент, а внаслідок цього і людям здається, що довкола суцільний негатив. Важливо писати і про позитивні події».

«Інвестор – не благодійник, це людина, яка вкладає свої гроші і хоче отримати від цього прибуток. Щоб залучити гарного інвестора, громада має навчитися комунікувати з ним, бути відвертою, орієнтуватись на довгостроковий результат,
забути про жадібність та стати партнером у відстоюванні прав інвестора».

Компанія вклала приблизно 400 мільйонів в Україну і входить в 10-ку найбільших інвесторів в Україні. За останні десять років Coca-Cola сплатила понад 375 мільйонів гривень податків до бюджету Броварського району.

«Ваш успіх – це повністю ваша підготовка. Чим ви відрізняєтеся від інших громад? Визначте, чому до вас повинен прийти інвестор, чи є у вас навчений персонал, наскільки ваша громада готова приймати інвестиції. Готуйтеся до кожної зустрічі. Крадіть чужі ідеї і адаптуйте їх під себе. Якщо у вас креативний, простий сайт, з ним можна ознайомитися. Якщо ще й є англійська версія, то до вас можна приїхати з Америки. Комунікаційна стратегія іноді навіть важливіша за стратегію економічного розвитку. З ким легко - з тим і хочеться жити. Так приблизно інвестори і дивляться на громади».

Любов Богачевська-Єнсен розповіла, що майже половина данців задіяні в агросекторі країни. У 1972 році країна визначила для себе напрямок агрокультурного розвитку під назвою Food Nation і зараз Данія одна із передових у цьому секторі.

«Коли аграрій в Данії розповідає про себе, то обов'язково наголошує: я фермер! Це надзвичайно гордо звучить! І я б хотіла, аби так стало і в Україні», - зазначила директорка з питань розвитку компанії та комунікації «Ґудвеллі Україна» Любов Богачевська-Єнсен.

«Часто інвестор, який приходить до громади, вважає, що коли він просто розкаже про свій класний проект, то мешканці зацікавляться і будуть його підтримувати. Але зазвичай люди бояться змін, їм не вистачає інформації, існує недовіра. Тому відкрита комунікація - дуже важлива! Інвестор має пам'ятати, що краще одразу відверто сказати як буде, аніж загорнути це в гарну обгортку, а потім отримати конфлікт із людьми. Але відкритість має бути двосторонньою, громада також має бути щирою».

Любов Богачевська-Єнсен також дала кілька порад щодо залучення інвесторів представникам об'єднаних громад та органів влади:

«Унікальність вашого продукту та ваше налаштування на співпрацю надзвичайно важливі, бо інвестор завжди може вибрати іншу громаду, ба більше - він може повернутися в свою країну і чесно розповісти, що у вас поки невигідно вести бізнес».

«Коли ти приходиш в Європі до органів влади - тебе зустрічають з посмішкою та словами: чим я можу вам допомогти? В Україні, на жаль, такий підхід зустрічається далеко не завжди».

За словами селищного голови Софіївської громади Дніпропетровської області Петра Сегедія, головне вміти домовлятися з інвесторами, шукати компромісні рішення, створювати умови для бізнесу, і тоді громада отримає інвестиції та розвиток.

«Ми маємо позитивний досвід співпраці з інвестором, який запропонував збудувати на нашій території сонячну електростанцію вартістю 10 млн євро. І тільки коли громади отримали право розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів, ми змогли передати землю в оренду і отримувати від цього дохід у бюджет. Громада пішла назустріч інвестору і зменшила орендну плату з 6 до 3 відсотків. Надходження в бюджет складає 625 тис. грн від оренди землі. Планується створення 25 робочих місць, надходження від ПДФО складе 225 тис. грн. Окрім того, інвестор за власний рахунок вже замінив дах районної бібліотеки на 300 тис. грн. Тому сьогодні ми розглядаємо варіант зменшення відсотку орендної плати взамін на вкладення інвестицій у інші земельні ділянки нашої громади. Тож запрошуємо українських інвесторів, ми хочемо і вміємо домовлятися з усіма».

«Подорожуючи регіонами, чуєш від фермерів у всьому світі одне і те ж саме – проблеми з фінансуванням, високі процентні ставки. Проте є багато можливостей, якими фермери з якихось причин не користуються. Це державні програми, банківське фінансування і грантові програми від міжнародних організацій».

«Одна з головних проблем – відсутність доступу до інформації. Громади часто не знають, які саме є можливості для розвитку агросфери. Одна з головних цілей нашого проєкту – зробити цю інформацію зрозумілою та доступною».

«Для того, щоб прийняти рішення, треба аналізувати, що у вас відбувається в господарстві. Тільки коли рішення базуються на даних, вони можуть привести вашу громаду до успіху. До того ж ви повинні ділитися цією інформацією з іншими гравцями ринку. Ми не можемо допомогти вам, якщо ми знаємо про вас тільки ім'я та прізвище».

«Слово «сільське господарство» останнім часом частіше звучить з вуст осіб, що займаються кредитуванням. Частка фінансування агросектора зростає. Дуже великою перевагою плодоовочівництва є те, що ринок не монополізований, бо чим більше конкурентна спроможність сектору, тим швидше і краще розвиваються самі виробники».

«Якщо ви хочете вийти на ринок збуту, то вам треба будувати свій бізнес і стратегію його розвитку залежно від того, який ринок ви обираєте. Неможливо збалансувати ринки збуту. Супермаркетам неважливо, смачні яблука у вас чи ні, найголовніше для них – це стабільність і прийнятна ціна».

«Наш проєкт співпрацював з фермерами, які вирощують салати. Про них ніхто не знав, але після того, як вони створили сторінку в Facebook, дуже швидко їх продажі виросли в 10 разів. У вас є всі можливості для того, щоб про себе заявити».

«Сьогодні можна скористатися програмами підтримки кооперативів, які є на державному, обласному та місцевому рівнях. Звичайно, велика роль належить проектам міжнародної допомоги. Проте, на жаль, допомога дуже обмежена, і не надається по усій території України. З іншого боку кошти є, але і вони дуже погано використовуються через незнання, відсутність досвіду та відсутність потужного кооперативного руху.

На рівні держави сьогодні потрібно змінити акценти: не давати фінансову підтримку на обладнання, а надавати підтримку на становлення кооперативу. Для того, щоб навчити людей. Держава, безумовно, має давати і на обладнання, але у першу чергу навчити людей скласти бізнес-план, щоб вони бачили, для чого цей кооператив, яку продукцію вони вироблятимуть, що це може принести для розвитку їхньої території. Цю роботу повинні проводити і органи місцевого самоврядування, розуміти важливість розвитку кооперативного руху і допомагати (надати приміщення, можливо, дофінанcувати ідею). Тобто, має бути зацікавленість в розвитку кооперативного руху, створення робочих місць.

В Україні кооперативний рух поки що розвивається за рахунок проектів міжнародної технічної допомоги. Наприклад, у Дніпропетровській та Львівській областях. У Тернопільській області місцевий агрохолдинг підтримав створення дорадчої служби, консультативного органу, який допомагає, роз'яснює людям важливість створення кооперативів, і вони за кілька років організували 37 кооперативів».