Як визначити спроможність громади,
як її підвищувати,
та що буде далі з децентралізацією?
Наприкінці 2019 року, через 5 років після старту реформи децентралізації, в Україні – більше тисячі об'єднаних територіальних громад. У деяких з них давно відбулися вибори, розпочалося життя за новою моделлю і є перші досягнення та досвід, деякі – лише на початку цього шляху. Частина новоутворених ОТГ вже продемонстрували, що можуть впоратися з новими повноваженнями та використати можливості, який дає їхній статус. Але є і такі громади, які не зважаючи на отримані додаткові надходження напряму з державного до місцевого бюджету, не поспішають переймати на себе повноваження органів влади районного рівня. Це викликає сумніви щодо реальної спроможності таких громад забезпечувати створення якісного життєвого середовища для своїх жителів.
Як визначити, чи є громада спроможною, як підвищувати спроможність громад та які приклади з міжнародного та українського досвіду можуть стати у нагоді – обговорювали під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, організованої програмою USAID DOBRE.
Як визначити, які громади є спроможними?
Міністерство розвитку громад та територій для визначення спроможності громади у своїй рекомендаційній методиці пропонує наступні базові критерії:

- географічна цілісність: територія громади не може бути розірваною, також всередині неї не можуть знаходитися інші органи місцевого самоврядування;

- наявність школи І-ІІІ ступенів для не менш ніж 250 учнів;

- 250 дітей шкільного та 100 дітей дошкільного віку;

Додатковими, або оціночними критеріями, які пропонується враховувати є - чисельність постійних мешканців громади, її площа, індекс податкоспроможності бюджету громади, частка у ньому місцевих податків і зборів.

Окреме питання, доступність: відстань до адміністративного центру має становити не більше 25 кілометрів, а пожежники та «швидка» могли приїхати протягом не більш ніж 20 хвилин.
Водночас, Беррі Рід, директор програми USAID DOBRE, наголошує, що кількість населення та кількість учнів у громаді не є визначальними показниками – важливіше дивитися, яким ресурсом володіє громада.
Потрібно дивитися не лише на доходи, але й на витрати громади, щоб розуміти, чи зможуть вони забезпечити свої потреби. Беррі Рід зауважив, що зараз не встановлено чітких індикаторів успішності громад, з яких можливо було б робити висновки про їхню спроможність.
Для визначення критеріїв спроможності громади важливо визначитися, яка головна мета реформи з децентралізації в Україні: досягти економічного зростання, посилення демократії чи якості послуг на місцевому рівні, зазначає Цезарі Трутковскі, голова правління Фонду розвитку місцевої демократії (Польща).
Експерти одностайно наголошують, що які б критерії не обрала держава у підсумку – не можна різко змінювати правила гри.
Як бути з територіями, які досі не об'єдналися у громади?

Учасники обговорення наголосили, що реформу потрібно завершувати до місцевих виборів, якщо потрібно – шляхом примусового об'єднання.

«Що більше ми зволікаємо, тим у гіршому становищі опиняються громади, які вже об'єдналися. У тих, які не об'єдналися, менша завантаженість і відповідальність, а зарплата управлінців більша, ніж у нас. Чим більше нам [об'єднаним громадам] передають повноважень, часто з недостатніми фінансовими ресурсами – тим більше у нас виникає проблем», - Іван Рубський, голова Баштанської ОТГ Миколаївської області, голова платформи «Місцевий економічний розвиток» Асоціації об'єднаних територіальних громад
У Європі дуже мало прикладів, коли об'єднання йде знизу, зазвичай об'єднання – обов'язкове, зазначає Цезарі Трутковскі. Цікаво, що в результаті найкращих територіальних реформ кількість муніципалітетів у Європі зменшилася, у деяких країнах досить суттєво: для прикладу, у Греції – на 94%, у Бельгії – на 75%.
Що громади можуть робити, щоб ставати спроможнішими?
Кейс з України: Баштанська громада Миколаївської області

У громаді проживає близько 22 тисяч мешканців. На території громади розташований Баштанський сир завод, один з найбільших виробників сиру в Україні, птахофабрика, підприємства з садівництва, 4 великих ринки.

«Є різні шляхи як забезпечити спроможність громади. Ми їх знаходимо і відпрацьовуємо», - розповідає голова громади Іван Рубський.

Баштанська ОТГ розробила план розвитку до 2025 року, програми соціально-економічного розвитку, розвитку малого й середнього бізнесу, план місцевого економічного розвитку, інвестиційний паспорт громади.
Іван Рубський розповідає, що за час свого існування громада придбала більше техніки, ніж за останні кілька десятиріч. Попри те, що дороги між населеними пунктами поки що перебувають у розпорядженні обласної державної адміністрації, громада вирішила працювати на випередження і вже закупила дорожню техніку. Також оновлюють спортивну інфраструктуру, створюють комунальне підприємство, яке буде забезпечувати пасажирські перевезення. Реалізували багато проектів для шкіл і дитсадків, більше 30 проектів – через бюджет участі.

На стадії проекту – Центр надання адміністративних послуг іі консультативний центр для бізнесу. Також намагаються розвивати туризм довкола місцевої історії.
Кейс із США: місто Бозман, штат Монтана

У Бозмані проживає близько 50 тисяч мешканців. Тривалий час основним видом діяльності для його мешканців було сільське господарство, зараз це туризм та роздрібна торгівля. У Бозмані розташований Державний університет Монтани та коледж, також великий аеропорт.
Дуже важливу роль для розвитку відіграє правильне планування. «Моя улюблена формула – чіткість і сфокусованість, які дають результат», - каже Бріт Фонтенот. В останньому 5-річному плані розвитку громади, прийнятому у 2016 році, пріоритетами обрали розвиток інфраструктури, освіти та курсів підвищення кваліфікації, а також покращення умов для бізнесу. У кожній з цих сфер виділили свої пріоритети – як, наприклад, STEM-напрямок в освіті, чіткі цілі та способи досягнення. Завдяки чіткому плануванню через 5 років отримали видимі результати.

Більше фото
перейти до фотоальбому
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це п'ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком'юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр, Social Boost, Фундація підтримки місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща, Національний Демократичний Інститут (NDI).

Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській.

Made on
Tilda