Про затвердження перспективних планів формування спроможних громад, які охоплюватимуть всю територію України, про укрупнення районів, повноважність громад - про це та багато іншого запитали регіональні журналісти В'ячеслава Негоду та Віталія Безгіна під час онлайн-пресконференції, яка відбулася 19 травня в Українському кризовому медіа-центрі.

Участь у онлайн-конференції на платформі Zoom взяли 64 представники ЗМІ із 19 областей України. Ще понад 5000 глядачів стежили за трансляцією пресконференції на Facebook-сторінках Програма DOBRE, Децентралізація та Український кризовий медіа-центр, а також Youtube УКМЦ.

Онлайн-пресконференцію організував Український кризовий медіа-центр у рамках Програми USAID DOBRE.

Ми підготували детальний матеріал у форматі питання-відповіді за підсумками розмови регіональних ЗМІ із В'ячеславом Негодою, заступником Міністра розвитку громад та територій і Віталієм Безгіним, народним депутатом України, головою підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою.

Наше спільне завдання – сформувати громади, які будуть спроможними з точки зору економіки, вимірів і викликів, які диктує сучасність. Станом на сьогодні у нас є відповідна Методика формування спроможних громад, на основі яких і мають визначатися параметри, зокрема, і межі громад.

Багато територіальних громад утворилися в процесі добровільного об'єднання, відповідно до чинного законодавства. А чинний закон про добровільні об'єднання до 20 грудня минулого року дозволяв щонайменше два формати об'єднання. Один – відповідно до перспективного плану, який задавав певні параметри. І це у більшості випадків були оптимальні перспективні плани. І другий варіант - вільне об'єднання у будь-якій формі. Після цього вирішувалося питання: вносити зміни в перспективний план, чи ні.

Багато громад утворилося за принципом добровільності, але проігнорували ще один важливий принцип – спроможності вирішувати ефективно всі питання місцевого значення. Тому в процесі завершення формування перспективних планів ми бачимо, наскільки болісно проходить процес створення фінальних, обґрунтованих перспективних планів. Звичайно, ті громади, які вже пройшли певний період своєї діяльності, хотіли б зберегтися. Але вони не мають перспектив розвитку. Тому зміни будуть. Більше того, навіть якщо ми і затвердимо нові громади, я думаю, що через деякий час (законодавство дозволяє це робити) буде продовжуватися процес оптимізації їхніх параметрів, зокрема і меж. Це життєво необхідний процес.

Держава повинна бути досить динамічною і вчасно реагувати на виклики, пристосовуватися до економічних вимог, які є. Бо діючий адмінтерустрій затверджувався ще у 60-х роках минулого століття - минуло понад 60 років. Він створений під іншу соціально-економічну і політичну державу, і абсолютно не відповідає сучасним вимогам і критеріям. Тому зміни будуть, і не треба їх боятися. Навпаки, треба, щоб кожен українець - і як громадянин, і як фахівець, швидко пристосовувався до вимог часу.

Так, принцип повсюдності буде збережений.

Було подано одну з версій перспективного плану, де місто Олександрія була розірвана - там не було повсюдності. Але принципова позиція і підкомітету, і Міністерства, і Уряду фактично дала нам можливість переконати авторів цього проєкту у необхідності забезпечити повсюдність місцевого самоврядування. Це основний принцип місцевого самоврядування на базовому рівні. Тому що в нас повсюдність теоретично існує, але на рівні області. Юрисдикція обласної ради розповсюджується на всю територію області, районної ради - на весь район. Але от на рівні територіальних громад цього немає - юрисдикція сільських, селищних, навіть міських рад в більшості випадків діє лише в межах населених пунктів. Завдяки реформі ми можемо цю проблему вирішити назавжди. Аби розвиток громад відбувався не лише в межах населених пунктів, а й за ними - розбудовувалась інфраструктура, реалізовувалися відповідні проєкти. І щоби громада відповідала за комплексний розвиток територій, а не лише в межах забудови населених пунктів.

Позиція щодо змін до перспективного плану Кіровоградської області – це була консолідована позиція, зокрема, і Міністерства, і комітету, і Уряду. Я переконаний, що ті точкові зміни, що відбулися, є абсолютно вірними. Загалом перспективний план Кіровоградської області зараз якісний.

Що стосується безпосередньо цієї зони: сформувалася громада навколо міста Олександрії. По-перше, вона його майже брала в кільце, по-друге, розривалася територія Олександрії, що є неприпустимим. Тому пропозиції Асоціації міст України, зокрема, з цього питання були враховані. Щодо того, що "села забирали" - там було забезпечено обмін територією, тому що до цієї громади додавалися інші сільські ради. Але мета була в тому, щоб не порушувалася методика і місто Олександрія не було розірване. Тому питання треба адресувати тим, хто хотів схитрити і створити громаду з порушенням методики, напевно, маючи якісь своє зацікавлення в цьому.

Звісно, ми знаємо про цю ситуацію. Ми знаємо, що було суперечливе питання щодо цього району, зокрема, і конфігурації та наявності вашої громади. Власне, на майданчику і Міністерства, і підкомітету у нас була зустріч з представниками профільної асоціації, і з народним депутатом. Ми потиснули один одному руки, і для зняття конфлікту вирішили, що вони разом проведуть соціологічне опитування. У результаті буде ухвалене таке рішення, за яке виступають мешканці цих територій. Наскільки я володію інформацію, цього, на превеликий жаль, не відбулося. Хто в цій ситуації винен? Напевно, кожна сторона буде кивати на протилежну. Але факт залишається фактом.

І у нас вже були кейси, коли саме шляхом соціологічного опитування ми вирішували те чи інше питання на користь громадян. Я думаю, це був би найбільш безболісний шлях для того, щоб зняти будь-яку напругу - чи то політичну, чи соціальну серед громадян.

Міністерство також дотримується такої позиції. Представникам Удачненської громади (проєктної, яка затверджена Урядом) також побажав би, щоб вони ще раз оцінили власні можливості. Оскільки за параметрами громада не є дуже сильною. Активність частини жителів цієї громади говорить про те, що вони бачать, як її розвивати. Але не всі, очевидно, так думають. До мене надходять і протилежні позиції. Проте, ми підтримали варіант обласної адміністрації і Уряд затвердив цей формат.

По-перше, погіршення якості послуг не буде. Тому що інфраструктура, яка є в тому чи іншому населеному пункті, нікуди не зникне. Напевно, про Херсонську область найкраще говорити на прикладі Генічеського району. Ситуація там дійсно непроста. У нас дуже багато було дискусій з цього приводу, з приводу подання облдержадміністрації. Дійсно, з точки зору державницького бачення, напевно, було б правильно в цьому районі мати дві громади. Одну громаду - в південній частині району, куди зокрема входили б місто Генічеськ, Арабатська Стрілка та населені пункти південної частини. Друга громада - в північній частині району, але там немає населеного пункту, який був би центром економічного тяжіння. Колись туди їздив Юрій Ганущак, напевно, один з найбільш фахових експертів в Україні, і, за його даними, в північній частині району потужного центру немає.

Із іншого боку, була ініціатива про утворення ще однієї громади на Стрілці - біля адмінкордону з окупованим Кримом. Вони хотіли окрему громаду, точилася дискусія під час усіх нарад. І рішення ухвалювалося непросте. Ми і облдержадміністрація вважаємо, що вкрай небезпечно мати маленьку громаду, яка фактично відрізана від іншої частини області, на межі з окупантом. Саме тому було ухвалено державницьке рішення. Там дійсно велетенська громада, але з точки зору територіальної цілісності і державної безпеки це той виняток, на який необхідно було піти.

Таких великих громад в Україні є чимало. Одна з перших великих громад, яка утворилася в Донецькій області - це Лиманська об'єднана територіальна громада. До її складу увійшло близько 40 сільських, селищних рад, і вона сьогодні успішно функціонує. Тобто, це приклад того, що не масштаб може бути перепоною в якості надання послуг, а ефективність управління цією територією. Адже у нас є і невеличкі громади, які не показують результату.

До того ж зараз ми працюємо над концепцією Закону про місцеве самоврядування і особливість управління такими територіями може бути враховано. На наш погляд, велика громада з великим ресурсом може краще забезпечити якість послуг, ніж невеличка. Уявімо ситуацію, що всі доходи зорієнтовані на курортний сезон та період відпочинку, що в цьому році так теоретично може бути. За рахунок інших джерел ця громада може існувати. Якщо ж житиме лише за рахунок сезонних надходжень до бюджету, то вона може мати проблеми зараз. Тому збалансованість різних джерел надходжень – також буде мати значення.

В останній редакції подання Вінницької облдержадміністрації передбачається 3 райони, а не 5. Хоча пропозиція про 5 районів так само обговорювалася. Методика і параметри ніколи не приховувалися. На сайті парламенту і сайті «Децентралізація» вони оприлюднені. Але я зосереджуся на вашому питанні, чи збільшення районів якось впливає на доступність послуг? Це переважною мірою лякалка, яку застосовують місцеві еліти, щоб зберегти свій статус-кво. Тому що базова концепція, на яку ми спираємося, передбачає, що всі послуги максимально мають надаватися в громадах.

Що стосується адміністративних послуг - вже перше читання пройшов законопроєкт, який їх спускає фактично до кожної громади і суттєво розширює їх перелік.

Інша лякалка - збільшення районів означає скорочення територіальних представництв центральних органів виконавчої влади - не відповідає дійсності. Адже коли йдеться про субрегіональний рівень, ми говоримо перш за все про державну владу і державне представництво на території. Тобто, це ніяк не зав'язується на питанні, чи буде судове представництво або інша гілка влади, чи не буде. Це абсолютно інше питання того, як буде організована відповідна мережа. Раніше, ще за попередньої каденції йшла мова про зав'язку районів на госпітальні округи. Але від цього підходу відмовилися. Очевидно, що з точки зору розвитку мережі охорони здоров'я, так само має бути ретельне доопрацювання. І доцільніше робити його вже на новій адміністративно-територіальній основі. Тому, базовий рівень, де люди отримують послуги, - це все-таки громади, а субрегіональний рівень - це про державну владу, державну координацію, державний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Це питання не лише з Вінниччини. Це загальноукраїнська дискусія. Тому що готуються проєкти відповідних рішень, які стосуються субрегіонального рівня, і, очевидно, багато політиків і місцевого, і національного рівнів будуть на цій темі спекулювати, мовляв: "от коли у нас зробиться великий район, куди ж знову та старенька бабуся буде їхати за довідкою". А наша концепція полягає в тому, що всі послуги мають надаватися в громадах. Це надзвичайно важливо. Сьогодні мешканцям територій, де не утворені громади, для отримання адміністративних послуг необхідно їхати до райцентрів і звертатися до відкритих там ЦНАПів. Ми ж пропонуємо, щоб всі ці центри надання адміністративних послуг обслуговували людей, безпосередньо, в громадах. Більше того, навіть у старостатах громад плануються віддалені робочі місця, щоб громадянину взагалі не було потреби десь їхати, як ми кажемо, в район. Що там, в районі, робити? Абсолютно не буде що. Залишиться система виконавчої влади: податкова, інші державні органи виконавчої влади. І також система місцевих адміністрацій.

Тепер щодо місцевих державних адміністрацій. Дехто переживає, що у нас скоротиться кількість районів, і буде мало районних адміністрацій. В Україні є райони від 6 тисяч жителів – Березівський район Запорізької області, Поліський район Київської області. Відповідно до законодавства там має бути повний набір виконавчих органів влади. І місцева державна адміністрація штатом близько сотні людей. Незважаючи на те, що там створилася громада, райони функціонують, як і вся інша система виконавчої влади.

Хочу підкреслити, що формування районів робиться не для функціонування органів місцевого самоврядування, а для системи виконавчої влади. І тому громадяни абсолютно не втратять. Ми оптимізуємо цю систему, зробимо її більш відповідальною, зрозумілою. Адже сьогодні у нас "різнорідні" райони і тому створено різні міжрайонні, надрайонні, міжобласні об'єднання. Тож, ні Вінниччина, ні інші області від зменшення кількості районів нічого не втратять. Ми будемо мати чітку систему виконавчої влади і розвинуту систему місцевого самоврядування на базовому рівні. Саме це дасть можливість надавати набагато кращі і якісніші послуги. Це наше основне завдання.

Відповідь корелюється з попереднім питанням із Херсонської області, яке стосувалося Генічеського району. По-перше, не було зміни перспективного плану "в останній момент". Тому що якраз стосовно цих двох районів (Новотроїцького і Генічеського - ред) облдержадміністрація подавала дві конфігурації: "район-громада" і "певна кількість громад". І на підставі цього вже й ухвалювалося рішення.

З приводу протестів. Я бачив і відео, і фото з цього району, зокрема, планували на наступному тижні самі їхати на Херсонщину, і якраз ми побачили там абсолютно зворотну картину про те, що місцеві мешканці - саме мешканці, наголошую - а не сільські голови, підтримують таку конфігурацію (одна ОТГ замість чотирьох - ред). Якщо, коли ми приїдемо туди, я думаю, що це все-таки буде в червні, ми побачимо зворотну картину, то виходячи з цього, будемо вже думати, як далі вчинити. Але, наразі, з того, що ми бачимо, мешканці якраз за прийняту конфігурацію.

Стосовно приєднання до Франківська. Через декілька місяців вже розпочнеться виборча кампанія і все стане на свої місця. Якщо це (приєднання - ред) робиться, щоб допомогти тим селам і мати спільний бюджет, то таке можна робити. Єдине, застерігаю, що все має відбуватися відповідно до перспективного плану. Вільне приєднання вже сьогодні недопустиме, як це було раніше. Тож бажаю успіхів. Головне, дотримуватися перспективного плану.

Щодо Зеленської громади. Вона дійсно маленька - напевно, одна з найменших в Україні, що збережена. Вона була включена в подання Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Потім ми мали таку тривалу дискусію за участі комітету, Міністерства, експертів і всіх народних депутатів-мажоритарників, що представляють область. Ми намагалися знайти рішення, оскільки громада абсолютно гірська, має довжелезну територію. При цьому вона, дійсно, не проходить за параметрами щодо населення і кількості дітей. Але враховуючи гірську місцевість, протяжність сполучення, було ухвалено спільне рішення, що громада має отримати шанс. Якщо не помиляюся, це рішення було прийнято майже одностайно. Єдиною людиною, хто виступав проти, був Юрій Іванович Ганущак. Я вважаю, що це рішення правильне з точки зору можливості громадян отримувати послуги.

Інший був варіант – Зеленську ОТГ приєднати до Верховинської. Це також не кращий варіант. Жителям довелося б підніматися вгору і постійно комунікувати з Верховиною. Тож це один із небагатьох випадків, коли ми прийняли таке рішення. До речі, у Франківській області, як і по інших територіях, де є гірська місцевість, є певні особливості і стосовно районного поділу. Не всі райони будуть повністю відповідати тим параметрам, які є в методичних рекомендаціях. Але ж це не є догма, якої треба дотримуватися. Те саме і по громадах. Можуть розвиватися – нехай розвиваються. Можливо, через пару років вона буде однією з кращих.

Щодо Харківської області немає взагалі причин перейматися, переживати. Він буде оприлюднений вже разом з усіма перспективними планами, коли вони будуть затверджені. Дійсно, в Харківській області був один конфлікт. Це ті сільради, що не були включені до будь-якої громади - на межі Мереф'янської та Нововодолазької ОТГ. Дійсно, згідно з поданням облдержадміністрації, вони відходили до Нововодолазької громади. Але коли до нас доходить різна інформація, ми перевіряємо, яку саме позицію займають мешканці на тій чи іншій території. Тож ми залучили незалежних експертів і провели соцдослідження, щоб з'ясувати, до якої громади хочуть приєднатися мешканці тих чи інших сільських рад. Це соцопитування, хоч і з невеличкою перевагою, підтвердило гіпотезу обласної державної адміністрації.

Не можна сказати, що там однозначно є готове рішення. Але ми, дійсно, вдалися до такого прецеденту: коли було прийнято рішення, ми побачили, що потрібне додаткове вивчення цієї ситуації. На уряді ще раз додатково розглянемо це питання. Тому всім мешканцям, саме в цій частині Харківської області, немає чого турбуватися. У нас є ще дуже багато часу до виборів. Рішення буде правильне, і базуватиметься на думці громадян. І це нормально, коли уточнюються окремі рішення після того, як проводиться вивчення думки громадян.

Мені цікаво, на чому ґрунтуються припущення, що децентралізація призводить до збільшення безробіття. Було б цікаво послухати доводи, бо так важко зрозуміти. Звісно, що це не відповідає дійсності. Жодним чином реформа з децентралізації не спричиняє безробіття. Скоріше навпаки, вона збільшує ділову активність на теренах громад.

Якщо вийти поспілкуватися, то можна багато різного почути - скільки людей, стільки думок. Ще ці думки залежать від місця роботи, зокрема. Що дає децентралізація? Я візьму декілька зрізів відповіді на ваше, справді, важливе питання. Подібні процеси відбувалися в усіх країнах, де трансформувалася система влади, зокрема система виконавчої влади. Наше основне завдання реалізації цієї реформи – це створити спроможні громади, які не просто вмітимуть розпоряджатися своїми коштами і утримувати соціальну інфраструктуру, освітню, медичну, будь-яку іншу, і виплачувати собі непогані заробітні плати. Хоча надання якісних послуг, що в першу чергу стосується місцевого самоврядування, - це одне з головних. Але ще більш важливим є питання місцевого розвитку. Це розроблення стратегій розвитку, активізація економічного розвитку, залучення інвестицій. А це означає створення додаткових робочих місць. Тому що громада, яка буде лише сидіти і чекати, скільки до неї зайде податків - це пасивна громада. Наше завдання – створити активні громади, які будуть постійно в пошуку, які будуть в конкуренції, врешті-решт, з іншими громадами, які будуть намагатися створити власну продукцію, що знову-таки дає додаткові робочі місця.

Тепер стосовно кадрового забезпечення. Звичайно, частина професійних кадрів буде перетікати в громади. І тут знову-таки буде не зменшення, а збільшення кадрового потенціалу. Тому що із повноваженнями та ресурсами приходить відповідальність, а на це вимагається певна кількість людей. Тобто, ті функції, які сьогодні виконують, наприклад, районні адміністрації, районні ради, переходять в громади, і ці працівники, які були задіяні на субрегіональному рівні саме в системі місцевих адміністрацій і місцевого самоврядування, очевидно, будуть перетікати в органи самоврядування громад. Тобто йдеться не про скорочення, а про перетікання якісних кадрів, і це теж нормально.

Загалом стосовно субрегіонального рівня, то тут відбудеться оптимізація системи влади. І, напевно, ще в 2021 році ми будемо пропонувати перехідний період - коли великі районні державні адміністрації матимуть структурні підрозділи в колишніх райцентрах з тим, щоб поступово функції, які вони виконують, переходили в місцеве самоврядування, а потім - в інший рівень управління. Разом з тим, ми очікуємо зміни і до Конституції. Тобто, в цій частині у нас кадровий потенціал буде збережений.

Стосовно установ, які є у сфері освіти, охорони здоров'я тощо, то давайте я вам поставлю теж таке питання. А якщо зберегти все це, що є, у нас будуть якісні лікарні? Якісні школи? Інші якісні установи? Очевидно, ні. Тобто, наше завдання, звичайно, не тільки зробити ефективну систему влади, а й ефективну і якісну систему послуг, які надаються у сфері освіти, охорони здоров'я. Якщо ми говоримо про те, що має бути опорна школа, яка повністю укомплектована якісним професійним персоналом, наповнена учнями, то це набагато краще, ніж школа, в якій сидить в класі 6 учнів, і один вчитель викладає декілька предметів. Це не є якісна освіта. Тож це питання того, що ми хочемо досягти. Чи зберегти сільський клуб, в якому сьогодні проводяться, а то й не проводяться дискотеки, де є пивбар і більше нічого? Це не є клуб, який пропагує культуру. Нам дійсно доведеться дуже багато зробити. Але це вже питання громад, яким будуть надані повноваження, ресурси. І відповідально, спільно з громадянами вони повинні вирішувати, що їм робити в тій чи іншій сфері своєї діяльності. Збільшення кількості робочих місць залежить від економічної активності громадян і бізнесу.

У цій громаді проживає 1100 людей. Ми знаємо майже кожну громаду і її параметри. Але також опираємося на позицію обласної державної адміністрації, яка відповідно до закону розробляє перспективний план і яка зобов'язана проводити консультації з жителями. Ми, до речі, по Донецькій і Луганській областях абсолютно підтримали на 100% ті пропозиції, які надали обласні державні військово-цивільні адміністрації, враховуючи особливість цих двох регіонів. Ваша обласна державна адміністрація подала такий формат, і я думаю, що у вас проводилися консультації, було достатньо аргументів для того, щоб переконати вас, або ви могли переконати обласну адміністрацію. Але головне – візьміть Постанову Кабінету міністрів, яка є чинною. Як мінімум по одному параметру (а їх там всього два: кількість дітей і розривність території), ця громада не відповідає критеріям. Тому якщо дві об'єднані громади з'єднали в одну громаду, я думаю, це теж непогане рішення.

Стосовно Івано-Франківської, на яку ви посилаєтеся. Так, там була позиція обласної державної адміністрації, вони проводили консультації з відповідними громадами і жителями. І ми, вважаємо, що обласна адміністрація була більш переконлива у своїх аргументах, ніж інші опоненти.

Дійсно, по-перше, варто додати, що Луганська область у нас взагалі проходила безконфліктно. Я точно знаю, що облдержадміністрація долучала максимальну кількість стейкхолдерів, і всі народні депутати були присутні. І перспективний план, який, якщо не помиляюся, включає 26 ОТГ, не викликав ні в кого суперечності. Чмирівська ОТГ, яка є більш потужною, об'єктивно стала центром. Чмирівська громада утворена в 2016 році, населення - 6470. Тобто разом, з точки зору навіть більш якісного управління і більш якісного кадрового резерву, така громада об'єктивно виглядає більш спроможною і вона може краще надавати послуги громадянам.

Сумська область буде затверджена завтра (upd. перспективний план Сумської області затверджено 20 травня). Що стосується «експертів» у лапках, тут я не згоден, тому що Сумська область так само, як і всі інші, проходила консультації як на майданчику міністерства з комітетом, так і безпосередньо в себе на місці. Хоча, дійсно, на рівні області все проходило достатньо конфліктно з точки зору публічних консультацій.

Що стосується безпосередньо ситуації у Боромлі-Тростянець. Голови обох громад презентували свої ОТГ на громадських слуханнях, і підсумок ухвалювався за результатами голосування. Там були присутні голови громад і народний депутат, що представляє округ. Більшість мешканців обрала, що вони хочуть жити в Тростянецькій міській громаді. Саме на підставі цього ухвалюється рішення щодо перспективного плану, і у нас немає причин йому не довіряти. Звісно, там є політичні підтексти, які можуть не погоджуватися з цим рішенням, але воно однозначно є державницьким.

У розділі 11 чинної Конституції зазначено, що ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад, є районні і обласні ради. Вони затверджують районний і обласний бюджети. Районні ради затверджують плани соціально-економічного розвитку. Тож відповідно до чинної Конституції, на рівні теперішнього району мають бути районні ради. Якщо говорити про можливі зміни до Конституції, то зараз відбувається дискусія, чи потрібні на субрегіональному рівні представницькі органи. Районні ради будуть потрібні лише в тому випадку, якщо вони матимуть повноваження. Якщо повноважень не буде, звісно, створювати представницький орган, який не буде мати повноважень, немає змісту. І ще одне. Утворення будь-якого органу самоврядування – це фінансування. Це, з одного боку, добре, бо буде апарат, робочі місця. Але не це завдання мають виконувати представницькі органи і їхні апарати чи виконавчі органи. Сьогодні в Україні вже понад 30 районів, де утворені об'єднані громади і де фактично немає джерел фінансування районних рад. Тому що відповідно до чинного Бюджетного кодексу всі податки йдуть в об'єднану громаду, інші - на обласний рівень. І виникає питання. Якщо ми будемо говорити про утворення районних рад, то потрібно думати, в кого забрати ці податки - в громади чи в області. Тобто ті, хто пропагує ідею створення районних рад, одразу мають пропонувати: а) які повноваження там будуть, б) з яких джерел буде фінансуватися ця районна рада. Районні ради сьогодні у нас є, і рішення стосовно них буде прийматися в парламенті.

Питання Новодністровська, напевно, є найбільш болючим в Україні. Дійсно, дуже непроста ситуація, є зауваження, публічні позиції від двох асоціацій - Асоціації громад та Асоціації міст України. Наразі є зауваження, наскільки я розумію, від Міністерства юстиції. Тому я не думаю, що тут є якесь однозначне, універсальне рішення. Оскільки, з одного боку, люди протестують під обласною державною адміністрацією проти проєкту облдержадміністрації. З іншого боку, люди пікетували міністерство на підтримку пропозицій облдержадміністрації. Кейс насправді непростий.

Що стосується обласних адміністрацій - чи вони є нашими партнерами, чи ні. Згадаємо період, коли ще в цьому процесі були депутати обласних рад. Тобто сесії обласних рад схвалювали перспективні плани. Це також був непростий період. Ми знаємо навіть області, де ні депутати, ні адміністрації не могли ухвалити ніякого рішення. Тому рішення, яке було прийнято шляхом внесення змін до закону і вступило в дію з грудня минулого року, що врешті-решт виконавча влада повинна відповідати за завершення реформи, воно було на цей період єдино вірним. І сьогодні Уряд і адміністрації повинні зробити все для того, щоб не просто завершити реформу, а успішно завершити, і щоб якомога менше було таких випадків, про які ви говорите, як в Чернівецькій області. Разом з тим, я вважаю, що більшість обласних державних адміністрацій зайняли досить професійну і конструктивну позицію. Те, що це непростий процес, я думаю, ви також усвідомлюєте. Шкода, що у вас не було можливості разом з нами поїздити по областях, взяти участь у дискусіях, зокрема, які проводили обласні державні адміністрації, коли там зал навпіл чи на три частини ділиться, у всіх різні думки, а треба приймати рішення. Немає у нас жодної громади, яка утворена на 100% підтримки. Тобто завжди є незадоволені. І будь-яка реформа – це трансформація системи влади, це трансформація певних інтересів, і суспільних, і бізнесових. І сказати, що реформа робиться циркулем, як деякі експерти вважають, - це неможливо. Завжди будуть компроміси, і компроміс – це той випадок, коли всі незадоволені. Але для того, щоб рухатися вперед, для того, щоб ми могли потім мати можливість щось ще підправити, потрібно не стояти.

Відносно районів, які утворюються публічно це робиться чи ні. Карти районів існують вже щонайменше 10 років. Ігор Коліушко почав їх. Це один з найкращих експертів у нас в Україні в частині і адмінреформи, і державної служби і багатьох інших реформ. Він розробив їх ще в 2001 році. Цю роботу ми розпочали з ним ще в минулому році - за підтримки, здається, Уряду Великобританії. І в кожній області за участі громадськості, асоціацій, експертів, місцевих політиків, депутатів ми провели обговорення питань, пов'язаних із субрегіональним рівнем. Вони пройшли достатньо відкрито і публічно. У позаминулому році за сприяння Ради Європи і Української асоціації обласних і районних рад ми також провели достатньо відкриті і публічні дискусії стосовно субрегіонального рівня. Почали це з Донецької, Луганської областей, Тернопільської, Харківської. Цього року у Міністерстві ми провели вже під час карантину відкриту онлайн-конференцію за участю всіх, хто бажав. Величезна кількість людей брали участь у трансляції. Обговорення методичних рекомендацій, які стосуються параметрів майбутніх районів, відбулося відкрито. Можна знайти інформацію на сайті «Децентралізація». Там також є окрема рубрика «Нові райони», де ми розмістили про субрегіональний рівень всі варіанти експертів, всі моделі, які подані обласними державними адміністраціями. Ми також розробили всі варіанти, які подавалися Мінрегіоном не тільки цього року, і не лише за цих міністрів.

Зараз на основі всього обговорення, яке у нас відбулося, ми далі будемо проводити широку публічну дискусію. І на основі пропозицій, які нам надали обласні державні адміністрації. Ми зараз готуємо відповідні законодавчі акти в Уряд і далі - в парламент.

Я хочу подякувати і, власне, організаторам, і всім, хто долучився. Я думаю, що якраз такий формат максимальної відкритості і публічності, сприяє тому, що реформа, яка є однією з найбільш складних в країні, але будь-яка реформа є болючою, вона йде чесно, прозоро, відверто. Тому я закликаю всіх до публічного діалогу. Ми максимально відкриті. До нас завжди можна звернутися. Головне, щоб було бажання. Тому давайте залишатися на зв'язку. Ми намагаємося реагувати на всі точкові проблеми, що виникають, і намагаємося бути максимально відкритими і корисними для громадян. Все буде децентралізація.

Я також хотів би на завершення, подякувати за цю можливість, яку ми сьогодні отримали. Це підтвердження того, що ми самі хочемо бути відкритими, ми хочемо комунікувати, ми хочемо роз'яснювати не лише у соціальних мережах. Оскільки децентралізацію неможливо робити таємно. Це процес, який спрямований на громади. І лише за підтримки громад, за підтримки громадськості ця реформа може мати успіх. Як підтверджують соціологічні дослідження, це єдина реформа, яка протягом вже декількох років має позитивну динаміку і має позитивні результати. І це завдяки тій комунікації, яка у нас завжди існувала. Звичайно, хотілося б побажати, щоб ми у цьому році дійшли успішно до тих результатів, які ми ставимо перед собою. Я думаю, що у нас ще не одна попереду така зустріч, і ми зацікавлені робити такі зустрічі з комітетом.

У нас одне спільне завдання – щоб ця реформа, як і Україна в цілому, була найзразковішою з точки зору розвитку місцевої демократії, місцевого самоврядування. Все буде децентралізація і все буде Україна.