Уляна Супрун:
«Швидко та спокійно трансформувати стару медичну систему можна тільки разом!»

30 журналістів з регіональних засобів масової інформації Дніпропетровської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської, Харківської та Херсонської областей взяли участь у прес-турі «Медична реформа в умовах децентралізації», який організував Український кризовий медіа-центр у рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE).

У рамках прес-туру журналісти ознайомилися з роботою однієї із амбулаторії загальної практики-сімейної медицини столиці та поспілкувалися з в.о. міністра охорони здоров'я доктором Уляною Супрун

Щоб повернутись обличчям
до пацієнта
Регіональні журналісти мали можливість ознайомитися з успішним кейсом «Як обрати сімейного лікаря» на прикладі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 10 КНП «ЦПМСД» Печерського району м. Києва.

Велику увагу тут приділяють створенню комфортних умов для пацієнтів. Медичний заклад мало чим відрізняється від приватних клінік – і за зовнішнім виглядом, і за якістю надання послуг.

директорка амбулаторії Ольга Остапенко
Наша амбулаторія сьогодні обслуговує більше 12 тисяч населення та відповідає світовим вимогам. Передусім ми створили сучасні відкриті реєстратури, що дозволяє уникнути психологічного бар'єру між пацієнтом та медичним працівником. Тут можна дізнатися всю необхідну інформацію та записатися на прийом до лікаря. А якщо пацієнт не має можливості завітати особисто, він може зробити це за допомогою нашого сайту чи кол-центру, – розповідає директорка амбулаторії Ольга Остапенко.

Та, на її думку, одне з основних завдань реформи – змінити менталітет медичних працівників, адже багато хто звик працювати за однією схемою і не бажає йти в ногу з часом. Для цього був створений тренінговий центр, на базі якого відбувається професійне навчання працівників Центру первинної медико-санітарної допомоги.

У рамках кампанії «Обери сімейного лікаря» амбулаторія обладнана інформаційними стендами, на яких пацієнт може знайти інформацію про кожного лікаря, графіки їхнього прийому. Станом на кінець квітня декларацію з сімейним лікарем тут підписали вже 9 тисяч пацієнтів
Ми почали активно працювати в цьому напрямку з 1 квітня. Попередньо всі наші працівники (і лікарі, і медсестри) пройшли спеціальне навчання. Проте зараз електронна система функціонує в тестовому режимі, повноцінно її планують запустити 1 липня, усунувши «слабкі місця». До кінця року ми зможемо внести до всеукраїнського реєстру 80% наших пацієнтів. До слова, надання платних послуг на первинній ланці не передбачається, навіть, якщо пацієнт не обере собі сімейного лікаря, – наголошує пані Ольга.

сімейний лікар амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 10 КНП «ЦПМСД» Ірина Онищенко
Кожен терапевт, із яким буде підписано декларацію, обслуговуватиме 2000 пацієнтів, сімейний лікар – 1800 пацієнтів, а педіатр – 900. Лікар має право відмовити у підписанні декларації лише за умови, що він вже має достатню кількість пацієнтів. Звісно, якщо громадянин потребує екстреної медичної допомоги, він може звернутися до будь-якої амбулаторії чи лікарні.

Головна мета сімейного лікаря – зберегти здоров'я пацієнта, попередити виникнення захворювань. Отож до кінця поточного року громадяни мають обрати медичний заклад, в якому вони хочуть обслуговуватися (незалежно від місця проживання), та свого лікаря.
Для підписання декларації достатньо взяти паспорт, ідентифікаційний код і мобільний телефон. Зробити це може й уповноважена особа (наприклад, якщо пацієнт не в змозі самостійно прийти до медичного закладу). Працівник введе ваші персональні дані в електронну систему, після чого на мобільний телефон має надійти повідомлення з кодом. Його треба повідомити сімейному лікарю. Він роздрукує декларацію в двох екземплярах та попросить перевірити введені дані. Один примірник пацієнт забирає з собою, інший залишається у медзакладі. Після перевірки лікар підтверджує декларацію електронним підписом та відправляє у систему, – пояснює сімейний лікар амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 10 КНП «ЦПМСД» Ірина Онищенко.
Пацієнт може підписати лише одну декларацію. Проте, якщо він змінив місце проживання, або його не влаштовує обраний сімейний лікар, дозволено повторити процедуру.
2 мільйони пацієнтів
вже обрали
своїх лікарів


З початку квітня розпочалася кампанія «Лікар для кожної сім'ї». Це одна із тих важливих змін, які будуть відбуватися в трансформації системи охорони здоров'я. Українці можуть обрати свого лікаря (сімейного лікаря або терапевта, або педіатра для дитини) не залежно від місця реєстрації. З початку квітня 2 млн пацієнтів обрали своїх лікарів.


в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун
Це досить велика кількість. Щодня 150 тисяч українців підписують угоди. Люди довго чекали змін і їм це подобається. Якщо щодня будемо набирати по стільки ж людей, то до кінця цього року більшість українців оберуть своїх лікарів. Є вже приблизно 1200 закладів первинної ланки, які вже зареєстровані. І в них є понад 18 тисяч лікарів первинної ланки: педіатри, сімейні лікарі або терапевти, які мають ліцензію надавати допомогу первинної ланки, - сказала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ.
Кабінет Міністрів ухвалив чотири постанови, які дозволяють продовжити реформування системи охорони здоров'я. Зокрема, визначено, як функціонуватиме електронна система охорони здоров'я, скільки заклади отримають за обслуговування пацієнтів у другій половині 2018 року, як медзаклади укладатимуть договори з Національною службою здоров'я України (НСЗУ).
Відповідальність міністерства – приймати всі необхідні нормативні акти, зорганізувати систему, її адмініструвати, щоб вона працювала. У міністерстві ми не лікуємо людей, ми створюємо систему, щоби лікарі могли лікувати наших пацієнтів, щоби пацієнти були здоровими – це є громадське здоров'я, і ми маємо створити умови для них. Зараз ми це робимо через нормативні акти. Ви знаєте, що закон прийнято лише минулого року і ми розробляємо ряд підзаконних актів, які потрібно подавати Кабінету Міністрів на затвердження», - зазначила доктор Уляна Супрун.
Одна із постанов Уряду стосується роботи системи електронної охорони здоров'я. Ця система є основним інструментом Національної служби здоров'я для забезпечення електронного документообігу, оплати медичним закладам згідно з програмою медичних гарантій та збору статистичних даних в режимі реального часу.

Через цю систему подаватиметься розрахунок: скільки послуг було надано і як вони будуть оплачуватися. Усі персональні данні щодо медичної інформації, будуть належати самій особі. Національна служба здоров'я або лікар зможуть подивитися на ту інформацію, щоби робити розрахунки. МОЗ буде бачити вже деперсоніфіковані дані, щоб збирати достовірну статистику.

З липня перші заклади первинної допомоги перейдуть на нову модель фінансування. Постановою Кабміну закріплений базовий тариф за обслуговування пацієнта у 2018 році — 370 гривень за людину на рік. Мова йде про прямі оплати від НСЗУ, які отримає медзаклад за кожного пацієнта, який підписав з ним декларацію.

Крім того, визначені коригувальні вікові коефіцієнти:

від 0 до 5 років — 4;

від 6 до 17 років — 2,2;

від 18 до 39 років — 1;

від 40 до 64 років — 1,2;

понад 65 років — 2.

Тепер є законодавча база, яка дозволяє почати укладання договорів між Національною службою здоров'я України та медичними закладами, які надають первинну медичну допомогу. Уклавши договір з НСЗУ не пізніше 1 червня, медзаклади уже з 1 липня почнуть отримувати справедливу оплату за надання медичних послуг українцям. Перейти на нове фінансування заклади також можуть з 1 жовтня. В такому випадку підписати договір з НСЗУ вони мають не пізніше 1 вересня.

в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун
"Ми вже затвердили порядок укладання договорів медичних закладів з Національною службою здоров'я України. Є вимоги до наших закладів. Вони мають перетворитися на некомерційні комунальні підприємства. Далі підключитися до електронної системи охорони здоров'я, як вже багато з них зробили. Заклади повинні мати відповідне технічне оснащення та запровадити ключові елементи сервісу", - зазначила доктор Уляна Супрун.
У медичних закладах, за словами в.о. міністра, має бути попередній запис на прийом до лікаря: або через інтернет, або телефоном, як у цивілізованому світі. Бо це не правильно, коли пацієнти чекають годинами або днями в чергах. З іншого боку – лікар знатиме, скільки в нього буде пацієнтів, хто вони, які в них проблеми. Лікар зможе запланувати свій робочий день, тиждень, своє життя.
Успішність та швидкість впровадження змін залежить від місцевої влади

Місцева влада та керівники медичних закладів на рівні з Урядом, МОЗ та НСЗУ мають долучитися до впровадження змін. Так вважають у міністерстві і сьогодні вже є багато успішних історій. Наприклад, у Новоукраїнському районі Кіровоградської області почали готуватися до реформи наприкінці 2016 року. Саме тоді районна адміністрація виділила кошти на організацію сучасних робочих місць для лікарів районного центру первинної медико-санітарної допомоги. Тут є меблі, комп'ютери, принтери, приміщення підключено до інтернету. У 2017 році вони одні із перших зареєстрували заклад та лікарів в електронній системі. Усі лікарі отримали цифровий підпис. Валентина Фортинська, головний лікар Центру, змогла все організувати, щоб система була готова для підписання договорів з пацієнтами.

Інший креативний приклад. У Криничанській ОТГ Дніпропетровської області на центральній площі провели «Ярмарок здоров'я». Тут кожен мешканець міг обрати собі лікаря, отримати консультації спеціалістів, виміряти показники здоров'я чи підписати декларацію.

В Івано-Франківській області, в Коломиї, «Ярмарок здоров'я» планують провести у травні. Центр первинної медико-санітарної допомоги Коломиї допомагає зорієнтуватися щодо вибору лікаря, розміщуючи чіткі інструкції на своїй Фейсбук сторінці.
Щоб медична трансформація відбувалась швидше та спокійно, потрібна допомога на місцях. Бо завжди, коли відбуваються зміни, люди мають багато запитань та страхів. І правильно, коли місцева влада втручається, бо успішність та швидкість впровадження змін залежить від місцевої влади. Міністерство може готувати закони, нормативні акти, інструкції, зустрічатись зі ЗМІ, але дуже багато залежить від того, що відбувається на місцевому рівні, - вважає доктор Уляна Супрун.
Важливу роль у впровадженні реформи, за її словами, також відіграють регіональні засоби масової інформації. «Ми просимо вас, щоб ви писали про успішні проекти. А якщо є проблеми, підіть до своєї місцевої влади і запитайте, а чому в медичному закладі немає комп'ютерів. Чи на якій підставі вимагають прописку. Люди мають обирати своїх лікарів без прописки. Або чому беруть гроші, щоб видрукувати декларацію. Так було в Харківській області, на жаль. Це недозволено», - сказала в.о. Міністра охорони здоров'я.

Уляна Супрун порадила журналістам шукати інформацію з першоджерела та звертатися із запитаннями до МОЗу. А ще попросила якнайшвидше підписати декларацію зі своїм лікарем і зафіксувати цей процес. Реформа охорони здоров'я - це єдина з реформ, яка насправді впливає на кожного із нас, на наших дітей та батьків. І лише разом можна змінити стару медичну систему на сучасну.
Made on
Tilda